Текст и перевод песни Тартак - Як би хотілося

Як би хотілося

Як би хотілося, щоб мене розуміли правильно
Я в гру "вірю-не-вірю" не граю давно
Кажу правду - мені не вірять
Знову кажу - знову не вірять
Все міряють по собі, чи може трохи звіріють?

Я кажу все так, як є
Це просто моє життя - життя моє
Іноді ніжно голубить, іноді боляче б'є
Потім довго вилазиш із ями
В якій нібито щось гниє
Я ото сказав комусь кілька слів - щиро, чисто
А той одразу починає шукати у цьому прихований зміст
І от уже нависає на мене, от уже тисне
А я тільки благаю - не ображайте артиста
Не подобається тобі - просто не слухай
Не знаю там - вийди із залу, затули вуха
Зрештою, просто увімкни в плеєрі те, що любиш
Те, що сам вибираєш, те, за що, можливо, життя віддаш
Звісно, в ідеалі було б такий собі "баш на баш"
Я тобі - своє чесне слово, ти мені - ажіотаж
Ха! Та що там те слово, хіба для тебе щось варте?
Його не збудеш в тридорога, не виграєш в карти
Хіба що зуби поскалиш, а ціну не складеш
Щось, на кшталт, як у фільмі "АССА" гра "Бангладеш"
От інакше було б, якби це слово сказав не я
Але є те, що є - моє просте слово і некруте ім'я

Нема в мені Емінема

Якби хотілося сподобатися тій дівчині
Так, що ледь не забув - я вже сьогодні їв чи ні
Така дівчина чічка, рожевенькі щічки
Цікаво, це тому, що сором'язлива чи істеричка?
Випинаюся із себе, розпускаю пір'я
Просто на ходу вигадую якесь старовинне повір'я
Кажу їй - знаєш, мені на роду написано
Загинути не від шаблі, не від простого списа
Не від пострілу в груди, не від кулі в серце
А від вбивчого погляду дівчини з перцем
Вона каже - дівчина з перцем - це трансвестит
Так що зуби мені тут не заговорюй і не свисти
Пиши листи дрібним почерком на електронну адресу:
Головпошта, до запитання, в місто Одесу
І ще на останок - гуляй, Васильку, вздовж паркану
А я з таким, як ти, гуляти точно не стану
Я би, звісно, розтанув, але не від такого тону
Ще й ніяк не очікував ось такого пістону
Стою, витріщив очі, не можу згадати, як мене звати
Ноги вже не тримають, наче зроблені з вати
Хотів їй сказати щось різке і дошкульне
Але вона знову своїми очима в мене - як пульне!
Ото тільки спромігся на "бувай здорова"
Коротше кажучи, одразу видно, що я не майстер слова

Нема в мені Емінема

If Only...

If only you could understand me correctly,
I haven't played the "believe it or not" game for a long time.
I tell the truth - they don't believe me.
I say it again - they still don't believe me.
Everyone measures by their own standards, maybe they're going a bit wild?

I tell it like it is,
It's simply my life - my life.
Sometimes it gently caresses, sometimes it hurts so bad.
Then you spend a long time climbing out of the pit,
Where something supposedly rots.
I said a few words to someone - sincerely, purely,
And they immediately start looking for a hidden meaning in it.
And now they're looming over me, now they're pressing,
And I'm just begging - don't offend the artist.
If you don't like it - just don't listen.
I don't know - leave the room, cover your ears.
Finally, just turn on what you love in your player,
What you choose yourself, what you might even give your life for.
Of course, ideally, it would be a "give and take" kind of thing.
I give you my honest word, you give me the hype.
Ha! What is that word anyway, is it worth anything to you?
You can't sell it for a high price, you can't win it in cards.
Maybe you can just bare your teeth, but you can't put a price on it.
Something like the "Bangladesh" game in the movie "ASSA".
It would be different if it wasn't me who said this word,
But it is what it is - my simple word and my uncool name.

There's no Eminem in me.

If only I could please that girl,
So much so that I almost forgot if I ate today or not.
Such a cute chick, with rosy cheeks,
I wonder, is it because she's shy or a drama queen?
I'm puffing myself up, spreading my feathers,
Just making up some ancient belief on the go.
I tell her - you know, it's written in my destiny
To die not by a saber, not by a simple spear,
Not from a shot in the chest, not from a bullet in the heart,
But from the killer look of a girl with spice.
She says - a girl with spice is a transvestite,
So don't sweet-talk me here and don't whistle.
Write letters in small handwriting to this email address:
General Post Office, to the attention of, city of Odessa.
And one last thing - go walk, Vasylko, along the fence,
Because I'm definitely not going to walk with someone like you.
Of course, I would melt, but not from that tone.
And I wasn't expecting such a blow.
I stand there, eyes wide open, can't remember my name,
My legs are not holding me anymore, as if they were made of cotton wool.
I wanted to say something sharp and hurtful to her,
But she looks at me again with her eyes - like a bullet!
I could only manage a "goodbye and good health".
In short, it's clear that I'm not a master of words.

There's no Eminem in me.