Києвиця - Тонка перевод на русский

Києвиця

Вітер мені розкаже, що за моєю спиною
Ти обираєш чесність, але постріл напоготові
Гори мені розкажуть, що таке мати волю
Коли ми на полі бою удвох

Можна довго випробувати долю
Жонглювати всесвітами в своїй голові
Не відомо, для чого ми з тобою
Боремося у цій грі, де правила мої

Не жартуй зі мною, я маю біле серце
Не жартуй зі мною, бо я — києвиця
Не жартуй зі мною, я маю біле серце
Не жартуй зі мною, бо я — києвиця

Вітер мені розкаже, що був скоєний злочин
В моїх тінях згубились твої необережні очі
Зорі мені розкажуть, чому саме тут і зараз
Наші шляхи поєднались в один

Можна довго випробувати долю
Жонглювати всесвітами в своїй голові
Невідомо, для чого ми з тобою
Боремося у цій грі, де правила мої

Не жартуй зі мною, я маю біле серце
Не жартуй зі мною, бо небо розлютиться
Не дивись навколо, ми тут наодинці
Не жартуй зі мною, бо я — києвиця

Бо я — києвиця

Вулиці міста були для неї притулком
Вона знала кожне каміння і кожен колір сідаючого сонця
Вона знала, що це, така любов для неї дещо відкрила
Бути собою — це бути красивою
Таких називали києвиця, коли бачили магію погляду і силу
Таким вклонялися і на руках носили
Таких забули і в піснях воскресили

Киевлянка

Ветер мне расскажет, что за моей спиной
Ты выбираешь честность, но держишь ружье наготове
Горы мне расскажут, что значит иметь волю
Когда мы на поле боя вдвоем

Можно долго испытывать судьбу
Жонглировать вселенными в своей голове
Неизвестно, зачем мы с тобой
Боремся в этой игре, где правила мои

Не шути со мной, у меня белое сердце
Не шути со мной, ведь я — киевлянка
Не шути со мной, у меня белое сердце
Не шути со мной, ведь я — киевлянка

Ветер мне расскажет, что было совершено преступление
В моих тенях затерялись твои неосторожные глаза
Звезды мне расскажут, почему именно здесь и сейчас
Наши пути соединились в один

Можно долго испытывать судьбу
Жонглировать вселенными в своей голове
Неизвестно, зачем мы с тобой
Боремся в этой игре, где правила мои

Не шути со мной, у меня белое сердце
Не шути со мной, ведь небо разгневается
Не смотри вокруг, мы здесь одни
Не шути со мной, ведь я — киевлянка

Ведь я — киевлянка

Улицы города были для нее приютом
Она знала каждый камень и каждый цвет заходящего солнца
Она знала, что это, такая любовь для нее кое-что открыла
Быть собой — это быть красивой
Таких называли киевлянками, когда видели магию взгляда и силу
Таким поклонялись и на руках носили
Таких забыли и в песнях воскресили