Текст и перевод песни Fiolet - Зовсім не боляче

Вечори пусті як концертні зали,
Чорні списки, відчай, таблетки, сніг,
На хресті весна, на мені ліс шрамів
Й ти зробила те, чого я не зміг...

Тож цілуй з кимось іншим безкрає небо,
Поки київські протяги ніжать мій сум

І зовсім не боляче - просто немає мене
Без твоїх обійм, без твоїх й повір
І зовсім не боляче - й з часом усе мине,
Але я б хотів я би так хотів
Повернутись туди де ми вдвох де ти ще моя...
Пізно.

Якось потрібно рухатися далі. Жити своїм життям.
Тримати в руках себе і не писати ночами тобі, жалітись.
Всміхатися іншим, впиватися до крику спізнілим своїм каяттям.
Стояти під вікнами нашими й більше не знати куди подітись.
Содом і Гомора, блукаю по колу, і гордість твоя не здає цей бій,
Й зірки, що упали під ноги, на небо вернути немає змоги,
Ніхто так як я не любитиме руки твої - й передайте їй,
Так шкода, що в нас відтепер з нею різні дороги

І зовсім не боляче - просто немає мене
Без твоїх обійм, без твоїх й повір
І зовсім не боляче - й з часом усе мине,
Але я б хотів я би так хотів
І зовсім не боляче - просто немає мене
Без твоїх обійм, без твоїх й повір
І зовсім не боляче - й з часом усе мине,
Але я б хотів я би так хотів
Повернутись туди де ми вдвох де ти ще моя...
Пізно.

Має все початок і сумний фінал,
Від руки пишу, почерк мій впізнаєш,
Чорні списки, відчай цілить наповал,
Відпустила ти, я ж не відпускаю.

Вечера пустые как концертные залы,
Черные списки, отчаяние, таблетки, снег,
На кресте весна, на мне лес шрамов
И ты сделала то, чего я не смог...

Так что целуй с кем-то другим бескрайнее небо,
Пока киевские сквозняки нежат мой сум

И совсем не больно - просто нет меня
Без твоих объятий, без твоих и поверь
И совсем не больно - и со временем все пройдет,
Но я бы хотел я бы так хотел
Вернуться туда где мы вдвоем где ты еще моя...
Поздно.

Как-то нужно двигаться дальше. Жить своей жизнью.
Держать в руках себя и не писать по ночам тебе, жаловаться.
Улыбаться другим, упиваться до крика своим запоздалым раскаянием.
Стоять под окнами нашими и больше не знать куда деваться.
Содом и Гомора, брожу по кругу, и гордость твоя не сдает этот бой,
И звезды, что упали под ноги, на небо вернуть нет возможности,
Никто так как я не будет любить руки Твои - и передайте ей,
Так жаль, что у нас отныне с ней разные дороги

И совсем не больно - просто нет меня
Без твоих объятий, без твоих и поверь
И совсем не больно - и со временем все пройдет,
Но я бы хотел я бы так хотел
И совсем не больно - просто нет меня
Без твоих объятий, без твоих и поверь
И совсем не больно - и со временем все пройдет,
Но я бы хотел я бы так хотел
Вернуться туда где мы вдвоем где ты еще моя...
Поздно.

Имеет все начало и печальный финал,
От руки пишу, почерк мой узнаешь,
Черные списки, отчаяние целит наповал,
Отпустила ты, я же не отпускаю.