Текст и перевод песни Fiolet - Зовсім не боляче

Зовсім не боляче

Вечори пусті як концертні зали,
Чорні списки, відчай, таблетки, сніг,
На хресті весна, на мені ліс шрамів
Й ти зробила те, чого я не зміг...

Тож цілуй з кимось іншим безкрає небо,
Поки київські протяги ніжать мій сум

І зовсім не боляче - просто немає мене
Без твоїх обійм, без твоїх й повір
І зовсім не боляче - й з часом усе мине,
Але я б хотів я би так хотів
Повернутись туди де ми вдвох де ти ще моя...
Пізно.

Якось потрібно рухатися далі. Жити своїм життям.
Тримати в руках себе і не писати ночами тобі, жалітись.
Всміхатися іншим, впиватися до крику спізнілим своїм каяттям.
Стояти під вікнами нашими й більше не знати куди подітись.
Содом і Гомора, блукаю по колу, і гордість твоя не здає цей бій,
Й зірки, що упали під ноги, на небо вернути немає змоги,
Ніхто так як я не любитиме руки твої - й передайте їй,
Так шкода, що в нас відтепер з нею різні дороги

І зовсім не боляче - просто немає мене
Без твоїх обійм, без твоїх й повір
І зовсім не боляче - й з часом усе мине,
Але я б хотів я би так хотів
І зовсім не боляче - просто немає мене
Без твоїх обійм, без твоїх й повір
І зовсім не боляче - й з часом усе мине,
Але я б хотів я би так хотів
Повернутись туди де ми вдвох де ти ще моя...
Пізно.

Має все початок і сумний фінал,
Від руки пишу, почерк мій впізнаєш,
Чорні списки, відчай цілить наповал,
Відпустила ти, я ж не відпускаю.

Совсем не больно

Вечера пусты, как концертные залы,
Чёрные списки, отчаянье, таблетки, снег,
На кресте весна, на мне лес шрамов
И ты сделала то, чего я не смог...

Так целуй с кем-то другим бескрайнее небо,
Пока киевские проспекты баюкают мою печаль.

И совсем не больно - просто нет меня
Без твоих объятий, без твоих и поверь
И совсем не больно - и со временем всё пройдёт,
Но я бы хотел, я бы так хотел
Вернуться туда, где мы вдвоём, где ты ещё моя...
Поздно.

Как-то нужно двигаться дальше. Жить своей жизнью.
Держать себя в руках и не писать тебе ночами, жаловаться.
Улыбаться другим, напиваться до крика запоздалым своим раскаянием.
Стоять под нашими окнами и больше не знать, куда деться.
Содом и Гоморра, блуждаю по кругу, и гордость твоя не сдаёт этот бой,
И звёзды, что упали под ноги, на небо вернуть нет никакой возможности,
Никто так, как я, не будет любить твои руки - и передайте ей,
Так жаль, что у нас отныне с ней разные дороги.

И совсем не больно - просто нет меня
Без твоих объятий, без твоих и поверь
И совсем не больно - и со временем всё пройдёт,
Но я бы хотел, я бы так хотел
И совсем не больно - просто нет меня
Без твоих объятий, без твоих и поверь
И совсем не больно - и со временем всё пройдёт,
Но я бы хотел, я бы так хотел
Вернуться туда, где мы вдвоём, где ты ещё моя...
Поздно.

Всё имеет начало и печальный финал,
Пишу от руки, мой почерк узнаешь,
Чёрные списки, отчаянье бьёт наповал,
Ты отпустила, я же не отпускаю.