Текст и перевод песни Фіолет - Карма

На моїх руках
Кров убитих поколінь,
На моїх руках
Сльози молодих прозрінь,
На моїх руках
Води мертвих рік,
Я сплю...
У її очах
Перші паростки весни,
На її плечах
Перші краплі сивини,
На її щоках
Рум′янцем загоряються
Мости...
Я не можу не любити
Цей нестримний океан!
Я добудую до кінця свій,
В небо встромлений, віґвам!
Карма!.
Це наша карма лиє!.
Дарма!
Все вже написано до нас!.
Карма!.
Це наша карма лиє!.
Дарма!
Все вже написано до нас!.
На моїх руках
Ти знайдеш сліди води,
Для її доріг
Очі сльози пролили,
Як закрити світ
Порухом повіки?. -
Я лечу!.
У її вухах
Музика гірських вершин,
Кришталевий лід,
Бог далеко й він один,
На її ногах
Пил несходжених шляхів,
Ми вже тут!.
Я не можу не любити
Цей нестримний океан!
Я добудую до кінця свій,
В небо встромлений, віґвам!
Карма!.
Це наша карма лиє!.
Дарма!
Все вже написано до нас!.
І я прийду й впаду
На березі тієї дикої ріки,
Що нас приносить, забирає
У невідомі нам світи...
І я прийду, і буду плакати -
І мої сльози щирим сміхом,
Несу життя вперед, не знаючи,
Що я і був цим білим світом...
Карма!.
Це наша карма лиє!.
Дарма!
Все вже написано до нас!.
Карма!.
Це наша карма лиє!.
Дарма!
Все вже придумано до нас!.
Карма!
Це наша карма лиє!.
Дарма!
Все вже придумано, придумано,
Бо карма!
Це наша карма лиє!.
Дарма!
Все вже придумано,
Придумано до нас!.

На моих руках
Кровь убитых поколений,
На моих руках
Слезы молодых прозрений,
На моих руках
Воды мертвых год,
Я сплю...
В ее глазах
Первые ростки весны,
На ее плечах
Первые капли седины,
На ее щеках
Загораются румянцем
Мосты...
Я не могу не любить
Этот безудержный океан!
Я дострою до конца свой,
В небо воткнут, вигвам!
Карма!.
Это наша карма Лие!.
Зря!
Все уже написано до нас!.
Карма!.
Это наша карма Лие!.
Зря!
Все уже написано до нас!.
На моих руках
Ты найдешь следы воды,
Для ее дорог
Глаза пролили слезы,
Как закрыть мир
Движением веки?. -
Я лечу!.
В ее ушах
Музыка горных вершин,
Хрустальный лед,
Бог далеко и он один,
На ее ногах
Пыль несходжених путей,
Мы уже здесь!.
Я не могу не любить
Этот безудержный океан!
Я дострою до конца свой,
В небо воткнут, вигвам!
Карма!.
Это наша карма Лие!.
Зря!
Все уже написано до нас!.
И я приду и упаду
На берегу той дикой реки,
Что нас приносит, забирает
В неизвестные нам миры...
И я приду, и буду плакать -
И мои слезы искренним смехом,
Несу жизнь вперед, не зная,
Что я и был этим белым миром...
Карма!.
Это наша карма Лие!.
Зря!
Все уже написано до нас!.
Карма!.
Это наша карма Лие!.
Зря!
Все уже придумано до нас!.
Карма!
Это наша карма Лие!.
Зря!
Все уже придумано, придумано,
Потому что карма!
Это наша карма Лие!.
Зря!
Все уже придумано,
Придумано до нас!.