Поживемо-побачимо - Фіолет перевод на немецкий

Поживемо-побачимо

Така тендітна немов цвіт абрикосовий
Я забуваю з тобою про зими й осені
Я забуваю з тобою, що ця війна без кінця
Дражнить нас весна

А я хлопчисько простий з дикого заходу
Люблю неначе востаннє та з розуму зведу
Людині треба людина, а я завжди кудись йду

Поживемо-побачимо! Ти знаєш я не герой з ікони
Поживемо-побачимо! Поживемо дава-а-ай

Шукає теплу щоку твій холодний ніс
Я забуваю з тобою, що світ це темний ліс
Я забуваю з тобою, що спокою - гріш ціна
Дражнить нас весна

А я хлопчисько простий з дикого заходу
Люблю неначе востаннє та з розуму зведу
Людині треба людина, а я завжди кудись йду

Поживемо-побачимо! Ти знаєш я не герой з ікони
Поживемо-побачимо! Я теж шукав свій маленький рай
Поживемо-побачимо! Ти усміхаєшся так безборонно
Поживемо-побачимо! Поживемо і не питай
Чому правда чужа така мила своя - як під серцем ніж

Як запах випитої зранку наодинці кави
І ми немов в старій французькій мелодрамі
В якій герої не знають чого хочуть... пробач (пробач)
Я так люблю твою смішну ранкову неохайність
Перечекати б цей дощ, всю учорашню крайність
Я так люблю твій старенький червоний плащ

Поживемо-побачимо! Ти знаєш я не герой з ікони
Поживемо-побачимо! Я теж шукав свій маленький рай
Поживемо-побачимо! Ти усміхаєшся так безборонно
Поживемо-побачимо! Поживемо і не питай
Чому правда чужа така мила своя - як під серцем ніж

Wir werden sehen

So zart wie eine Aprikosenblüte
Vergesse ich mit dir Winter und Herbste
Vergesse ich mit dir, dass dieser Krieg kein Ende hat
Der Frühling neckt uns

Und ich, ein einfacher Junge aus dem wilden Westen
Liebe dich, als wäre es das letzte Mal, und mache dich verrückt
Ein Mensch braucht einen Menschen, aber ich gehe immer irgendwohin

Wir werden sehen! Du weißt, ich bin kein Held von einer Ikone
Wir werden sehen! Wir werden leben, komm scho-o-on

Deine kalte Nase sucht eine warme Wange
Ich vergesse mit dir, dass die Welt ein dunkler Wald ist
Ich vergesse mit dir, dass Ruhe keinen Pfifferling wert ist
Der Frühling neckt uns

Und ich, ein einfacher Junge aus dem wilden Westen
Liebe dich, als wäre es das letzte Mal, und mache dich verrückt
Ein Mensch braucht einen Menschen, aber ich gehe immer irgendwohin

Wir werden sehen! Du weißt, ich bin kein Held von einer Ikone
Wir werden sehen! Auch ich suchte mein kleines Paradies
Wir werden sehen! Du lächelst so wehrlos
Wir werden sehen! Wir werden leben, und frag nicht
Warum eine fremde Wahrheit so lieb, und die eigene - wie ein Messer unter dem Herzen ist

Wie der Duft von Kaffee, der morgens alleine getrunken wird
Und wir sind wie in einem alten französischen Melodram
In dem die Helden nicht wissen, was sie wollen... Verzeih (Verzeih)
Ich liebe deine lustige morgendliche Unordentlichkeit so sehr
Wir müssen diesen Regen überstehen, all die gestrige Extremität
Ich liebe deinen alten roten Mantel so sehr

Wir werden sehen! Du weißt, ich bin kein Held von einer Ikone
Wir werden sehen! Auch ich suchte mein kleines Paradies
Wir werden sehen! Du lächelst so wehrlos
Wir werden sehen! Wir werden leben, und frag nicht
Warum eine fremde Wahrheit so lieb, und die eigene - wie ein Messer unter dem Herzen ist