Текст и перевод песни Хонест - Ти магніт щастя

Ти магніт щастя

Гаряче сонце і холодний вітер б'є в потилицю,
теплий місцевий автобус із липучими поручнями
реклама на біл-бордах тільки кирилицею,
ти в котре облажався –
ангели над головою із обручами
вона дешевий, гіркий тютюн в горлянку,
що видихаєш і кам'яніють стопи,
щоб втамувати спрагу то треба повну склянку
порожній шлунок, замерзлі скроні, тягне на рвоту,
втікати автостопом...
єдине, що обіймає нас це вітер,
вітер весни дратує
зустрів її холодну, як Юпітер
твій власний витвір
біжить фатально на зустріч програшу, який гартує.
Постійні сходи, глина у під'їзді – стабільний успіх,
ти одинак периферії – номінований на перше посміховисько.
Підйом о сьомій ранку стає єдиний устрій,
чудово ти чудовисько!
Є друзі, однодумці, вороги, колеги і жінки,
тут гроші – цінності і погляди на цвинтар замовляють місце
байдужість – перша, друге це плітки,
той хто у тренді ти для нього будеш завше віце
шукати вихід, магію у філософії суфіїв,
безкінечно
тонути в молитвах та класти свічку за здоров'я і померлих
просити в Космоса-Творця, хоч якби це не було недоречно –
натхнення, свідомості кувати сталеві нерви,
бажання виділитися й отримати визнання
заводить в глухий кут, розкидає пастки
найгірше вірити у те, що в тебе є знання,
але зробити крок вперед бере у страх й пасив

Де мої зустрічі, де чекають радісні й усміхнені?
Околиці гавкають псячими чорними піднебіннями,
буремний та зраджений,
шляхи які вели навпростець – розсіяні
весь час жити – весь час бідними,
поломаними заряджений
долі людські заклеєні пластирами –
та вся планета в шрамах, в рубцях, в знаках, в слідах,
в смугах, в згоїнах
закарбуй назавжди – ти магніт щастя,
хоча – й стільки лихого натворили і накоїли

You are a magnet of happiness

The hot sun and the cold wind blow in the back of my head,
a warm local bus with sticky handrails
billboards advertising only in Cyrillic,
you messed up again -
angels above my head with hoops
she's cheap, bitter tobacco in my throat,
you exhale and your feet turn to stone,
to quench your thirst you need a full glass
empty stomach, frozen temples, nausea,
escape by hitchhiking...
the only thing that embraces us is the wind,
the wind of spring irritates
I met her cold, like Jupiter
your own creation
runs fatally towards the defeat that tempers.
Constant stairs, clay in the entrance - a stable success,
you are a loner of the periphery - nominated for the first ridicule.
Getting up at seven in the morning becomes the only system,
you're a great monster!
There are friends, like-minded people, enemies, colleagues and women,
here money is values and views on the cemetery order a place
indifference is the first, the second is gossip,
the one who's on trend, you'll always be vice for him
to look for a way out, magic in the philosophy of Sufis,
endlessly
drowning in prayers and putting a candle for health and the dead
ask the Creator of the Cosmos, even if it were inappropriate -
inspiration, consciousness to forge steel nerves,
the desire to stand out and get recognition
leads to a dead end, sets traps
the worst thing is to believe that you have knowledge,
but to take a step forward takes fear and passivity

Where are my meetings, where are the joyful and smiling waiting?
The outskirts bark with canine black palates,
stormy and betrayed,
the paths that led straight ahead are scattered
to live all the time - to be poor all the time,
broken charged
human destinies are plastered with plasters -
and the whole planet is scarred, scarred, marked, traced,
in stripes, in scabs
imprint forever - you are a magnet of happiness,
although - so much evil was created and done