відро - Хонест перевод на немецкий

відро

Я сам собі огидний бо накручений
Бо хочу бути класним так ніби мене змусили
На цвях вішаю куртку за нею смуток
Водночас дістаю пиво із сумки
Бог молиться за мене і сварить за прогули
Я втікав з Мукачева шукаючи притулок
Я втікав із дому щоб світ побачити
Та світ дав знати що я для нього немаю значення
Жодного такі ніби це перший трек інтро
Я був щасливим коли для водного шукав відро
Палив Мальборо працював на радіо
Медитувати на даху споглядав дня красу
Не позичав грошей не влазив в кредити
Хоча стоп тут вже починаю душею кривити
О це так пробило на ностальжі
Що мене змусило все змінити в житті
Яке моє ім'я який мій новий рівень
Гортаючи книжки не стану я правдивий
Чи більше ерудований
Знання не приховають що не зремонтований

Хто вони хто вони

Хто стукає у голові кажуть щось зміни
Окуляри рожеві зніми в очах кадри війни
А я просто хотів писати вірші так собі вирішив
Хотів бути поетом та певно виріс вже

Eimer

Ich bin mir selbst zuwider, weil ich aufgedreht bin,
Weil ich cool sein will, als ob man mich dazu gezwungen hätte.
Ich hänge meine Jacke an den Nagel, dahinter verbirgt sich Trauer,
Gleichzeitig hole ich ein Bier aus der Tasche.
Gott betet für mich und schimpft mich für's Schwänzen,
Ich bin aus Mukatschewo geflohen, auf der Suche nach einem Unterschlupf,
Ich bin von zu Hause weggelaufen, um die Welt zu sehen,
Aber die Welt hat mir zu verstehen gegeben, dass ich für sie keine Bedeutung habe.
Keine einzige, als wäre das der erste Intro-Track.
Ich war glücklich, als ich einen Eimer für's Wasser suchte,
Rauchte Marlboro, arbeitete beim Radio,
Meditierte auf dem Dach und betrachtete die Schönheit des Tages,
Lieh mir kein Geld, nahm keine Kredite auf,
Obwohl, halt, hier fange ich schon an, meine Seele zu verbiegen,
Oh, das hat mich so nostalgisch gemacht,
Was hat mich dazu gebracht, alles in meinem Leben zu ändern?
Wie ist mein Name, was ist mein neues Level?
Durch das Blättern in Büchern werde ich nicht wahrhaftig,
Oder gelehrter,
Wissen kann nicht verbergen, dass ich nicht repariert bin.

Wer sind sie, wer sind sie?

Wer klopft an meinen Kopf und sagt, ich solle etwas ändern?
Nimm die rosarote Brille ab, in meinen Augen sind Bilder des Krieges,
Und ich wollte doch nur Gedichte schreiben, das hatte ich mir so vorgenommen,
Ich wollte ein Dichter sein, aber ich bin wohl schon erwachsen geworden.