Текст и перевод песни Христина Соловій - Любий друг

Я з тобою не знаю холоду,
Трохи крутиться голова.
Не така вже вона нестерпна
Моя каторга, як зима.
Коли вкриє тебе метелиця, -
Блисну світлом, як рання весна,
А тобі ж усього не треба,
Тільки миттю, щоб була я...
Тільки миттю, щоб була я...
Як раптом уві сні
Почуєш голос мій,
Земля втече з-під ніг,
Закручу тобі світ,
Не впущу наяву,
Розтоплю в тобі лід
Ти там, а я ще тут
З тобою Любий Друг.
Кілометри чужих історій
Як сто життів пройшли через нас.
Я з тобою не була в горі,
Але в радості я була.
І порвалась червона ниточка,
З нею наша історія.
Не зав'яжеш, що не судилось,
Тільки час пам'ятає нас...
Тільки час пам'ятає нас...
Як раптом уві сні
Почуєш голос мій,
Земля втече з-під ніг,
Закручу тобі світ,
Не впущу наяву,
Розтоплю в тобі лід
Ти там, а я ще тут
З тобою Любий Друг.
Як раптом уві сні
Почуєш голос мій,
Земля втече з-під ніг,
Закручу тобі світ,
Не впущу наяву,
Розтоплю в тобі лід
Ти там, а я ще тут
З тобою Любий Друг.
З тобою Любий Друг.

Я с тобой не знаю холода,
Немного кружится голова.
Не такая уж она невыносимая
Моя каторга, как зима.
Когда укроет тебя метелица, -
Блисну светом, как ранняя весна,
А тебе же всего не надо,
Только мигом, чтобы была я...
Только мигом, чтобы была я...
Как вдруг во сне
Услышишь голос мой,
Земля убежит из-под ног,
Закручу тебе мир,
Не впущу наяву,
Растоплю в тебе лед
Ты там, а я еще здесь
С тобой дорогой Друг.
Километры чужих историй
Как сто жизней прошли через нас.
Я с тобой не была в горе,
Но в радости я была.
И порвалась красная ниточка,
С ней наша история.
Не завяжешь, что не судилось,
Только время помнит нас...
Только время помнит нас...
Как вдруг во сне
Услышишь голос мой,
Земля убежит из-под ног,
Закручу тебе мир,
Не впущу наяву,
Растоплю в тебе лед
Ты там, а я еще здесь
С тобой дорогой Друг.
Как вдруг во сне
Услышишь голос мой,
Земля убежит из-под ног,
Закручу тебе мир,
Не впущу наяву,
Растоплю в тебе лед
Ты там, а я еще здесь
С тобой дорогой Друг.
С тобой дорогой Друг.