Текст и перевод песни Христина Соловій - Любий друг

Любий друг

Я з тобою не знаю холоду,
Трохи крутиться голова.
Не така вже вона нестерпна
Моя каторга, як зима.
Коли вкриє тебе метелиця, -
Блисну світлом, як рання весна,
А тобі ж усього не треба,
Тільки миттю, щоб була я...
Тільки миттю, щоб була я...
Як раптом уві сні
Почуєш голос мій,
Земля втече з-під ніг,
Закручу тобі світ,
Не впущу наяву,
Розтоплю в тобі лід
Ти там, а я ще тут
З тобою Любий Друг.
Кілометри чужих історій
Як сто життів пройшли через нас.
Я з тобою не була в горі,
Але в радості я була.
І порвалась червона ниточка,
З нею наша історія.
Не зав'яжеш, що не судилось,
Тільки час пам'ятає нас...
Тільки час пам'ятає нас...
Як раптом уві сні
Почуєш голос мій,
Земля втече з-під ніг,
Закручу тобі світ,
Не впущу наяву,
Розтоплю в тобі лід
Ти там, а я ще тут
З тобою Любий Друг.
Як раптом уві сні
Почуєш голос мій,
Земля втече з-під ніг,
Закручу тобі світ,
Не впущу наяву,
Розтоплю в тобі лід
Ти там, а я ще тут
З тобою Любий Друг.
З тобою Любий Друг.

Дорогой друг

С тобой не знаю холода,
Немного кружится голова.
Не такая уж она нестерпимая,
Моя каторга, словно зима.
Когда укроет тебя метель, -
Блеснёт светом, как ранняя весна,
А тебе ведь всего не надо,
Только мигом, чтоб была я...
Только мигом, чтоб была я...
Как вдруг во сне
Услышишь голос мой,
Земля уйдёт из-под ног,
Закружу тебе мир,
Не отпущу наяву,
Растоплю в тебе лёд,
Ты там, а я ещё здесь,
С тобой, Дорогой Друг.
Километры чужих историй,
Как сто жизней прошли через нас.
Я с тобой не была в горе,
Но в радости я была.
И порвалась красная ниточка,
С ней наша история.
Не свяжешь то, что не суждено,
Только время помнит нас...
Только время помнит нас...
Как вдруг во сне
Услышишь голос мой,
Земля уйдёт из-под ног,
Закружу тебе мир,
Не отпущу наяву,
Растоплю в тебе лёд,
Ты там, а я ещё здесь,
С тобой, Дорогой Друг.
Как вдруг во сне
Услышишь голос мой,
Земля уйдёт из-под ног,
Закружу тебе мир,
Не отпущу наяву,
Растоплю в тебе лёд,
Ты там, а я ещё здесь,
С тобой, Дорогой Друг.
С тобой, Дорогой Друг.