Історія старої хати - ЯРРА перевод на немецкий

Історія старої хати

З ранку і до ночі
Льє дощ, і в лісі мокрім
До нитки, я блукав
В пошуках дороги або живій душі
З надієй в порятунок, в лісовій глуші
І серед мрака темряви натрапив я на дерево
Точніше хату з дерева, хату з дерева
Наснагою заряджений постукав я в віконце
І в двері незачинені до хати я ввійшов
Всередині, як дивно, ні жодної людини
Але тепло із печі і їжа на столі
Із дякою хазяїну я з'їв те, що поставлено
І втомою замучений зненацька задрімав
Та серед сна покрову почувся голос в домі
Тихесенько хтось пісню так жалібно співав
Все життя моє по колу
Вдень навічно заперт в домі
Світла сонця я не бачу
Тільки світ свічі мене
Надихає прокидатись
І нікого не цуратись
Бо мене бояться навіть люті звірі до зорі
А-а-а-а А-а-а-а-а
Я біг, не зупинявся
Землі ледь торкався
Гілки - гострі як бритви
Били мене по обличчю
Я чув жуткий вий
Він поруч майже вхопив
Майже, майже, майже вхопив
Хмара, місяць
Піт льє в очі
Я чую, чую голос ночі
Жага, сильна жага
Лише кров, втамує спрагу
Я знаю ліс, я бачу місяць
Як в дзеркалі в озері бачу обличчя
Клики і червоні очі
Не може бути
Я цього не хочу!
Все життя моє по колу
Вдень навічно заперт в домі
Світла сонця я не бачу
Тільки світ свічі мене
Надихає прокидатись
І нікого не цуратись
Бо мене бояться навіть люті звірі до зорі
А-а-а-а А-а-а-а-а

Geschichte eines alten Hauses

Vom Morgen bis zur Nacht
Regnet es, und im nassen Wald
Bis auf die Haut durchnässt, irrte ich umher
Auf der Suche nach einem Weg oder einer lebenden Seele
Mit der Hoffnung auf Rettung, in der Waldesöde
Und mitten in der Dunkelheit stieß ich auf einen Baum
Genauer gesagt, ein Haus aus Holz, ein Haus aus Holz
Mit neuer Kraft klopfte ich ans Fensterchen
Und durch die unverschlossene Tür trat ich ins Haus ein
Drinnen, seltsamerweise, keine einzige Person
Aber Wärme vom Ofen und Essen auf dem Tisch
Mit Dank an den Gastgeber aß ich, was bereitgestellt war
Und von Müdigkeit geplagt, nickte ich plötzlich ein
Doch mitten im Schlaf war eine Stimme im Haus zu hören
Ganz leise sang jemand ein Lied so klagend
Mein ganzes Leben im Kreis
Tagsüber für immer im Haus eingesperrt
Das Licht der Sonne sehe ich nicht
Nur das Licht einer Kerze mich
Inspiriert mich aufzuwachen
Und niemanden zu meiden
Denn selbst die wilden Tiere fürchten mich bis zum Morgengrauen
A-a-a-a A-a-a-a-a
Ich rannte, hielt nicht an
Berührte kaum den Boden
Zweige - scharf wie Rasiermesser
Schlugen mir ins Gesicht
Ich hörte ein grausiges Heulen
Er war nah, hätte mich fast erwischt
Fast, fast, fast erwischt
Wolke, Mond
Schweiß rinnt in die Augen
Ich höre, höre die Stimme der Nacht
Durst, starker Durst
Nur Blut stillt den Durst
Ich kenne den Wald, ich sehe den Mond
Wie in einem Spiegel sehe ich im See ein Gesicht
Reißzähne und rote Augen
Das kann nicht sein!
Ich will das nicht!
Mein ganzes Leben im Kreis
Tagsüber für immer im Haus eingesperrt
Das Licht der Sonne sehe ich nicht
Nur das Licht einer Kerze mich
Inspiriert mich aufzuwachen
Und niemanden zu meiden
Denn selbst die wilden Tiere fürchten mich bis zum Morgengrauen
A-a-a-a A-a-a-a-a