Історія старої хати - ЯРРА перевод на русский

Історія старої хати

З ранку і до ночі
Льє дощ, і в лісі мокрім
До нитки, я блукав
В пошуках дороги або живій душі
З надієй в порятунок, в лісовій глуші
І серед мрака темряви натрапив я на дерево
Точніше хату з дерева, хату з дерева
Наснагою заряджений постукав я в віконце
І в двері незачинені до хати я ввійшов
Всередині, як дивно, ні жодної людини
Але тепло із печі і їжа на столі
Із дякою хазяїну я з'їв те, що поставлено
І втомою замучений зненацька задрімав
Та серед сна покрову почувся голос в домі
Тихесенько хтось пісню так жалібно співав
Все життя моє по колу
Вдень навічно заперт в домі
Світла сонця я не бачу
Тільки світ свічі мене
Надихає прокидатись
І нікого не цуратись
Бо мене бояться навіть люті звірі до зорі
А-а-а-а А-а-а-а-а
Я біг, не зупинявся
Землі ледь торкався
Гілки - гострі як бритви
Били мене по обличчю
Я чув жуткий вий
Він поруч майже вхопив
Майже, майже, майже вхопив
Хмара, місяць
Піт льє в очі
Я чую, чую голос ночі
Жага, сильна жага
Лише кров, втамує спрагу
Я знаю ліс, я бачу місяць
Як в дзеркалі в озері бачу обличчя
Клики і червоні очі
Не може бути
Я цього не хочу!
Все життя моє по колу
Вдень навічно заперт в домі
Світла сонця я не бачу
Тільки світ свічі мене
Надихає прокидатись
І нікого не цуратись
Бо мене бояться навіть люті звірі до зорі
А-а-а-а А-а-а-а-а

История старой избы

С утра и до ночи
Льёт дождь, и в лесу мокром
До нитки, я блуждала
В поисках дороги или живой души
С надеждой на спасенье, в лесной глуши
И среди мрака тьмы наткнулась я на дерево
Точнее избу из дерева, избу из дерева
Воодушевлением заряженная, постучала я в окошко
И в двери незакрытые в избу я вошла
Внутри, как странно, ни единого человека
Но тепло от печи и еда на столе
С благодарностью хозяину я съела то, что поставлено
И усталостью измученная, внезапно задремала
Но сквозь покров сна послышался голос в доме
Тихонько кто-то песню так жалобно пел
Вся жизнь моя по кругу
Днём навечно заперта в доме
Света солнца я не вижу
Только свет свечи меня
Вдохновляет просыпаться
И никого не сторониться
Ведь меня боятся даже лютые звери до зари
А-а-а-а А-а-а-а-а
Я бежала, не останавливалась
Земли едва касалась
Ветки - острые как бритвы
Били меня по лицу
Я слышала жуткий вой
Он рядом, почти схватил
Почти, почти, почти схватил
Туча, месяц
Пот льёт в глаза
Я слышу, слышу голос ночи
Жажда, сильная жажда
Лишь кровь утолит жажду
Я знаю лес, я вижу месяц
Как в зеркале в озере вижу лицо
Клыки и красные глаза
Не может быть
Я этого не хочу!
Вся жизнь моя по кругу
Днём навечно заперта в доме
Света солнца я не вижу
Только свет свечи меня
Вдохновляет просыпаться
И никого не сторониться
Ведь меня боятся даже лютые звери до зари
А-а-а-а А-а-а-а-а