Текст и перевод песни паліндром - Сансет

Сансет

Я не хотів би почути від коханої "шоб ти здох!"
Наше лав-сторі колись поріжуть на шатерсток
Будь ласка, тільки не я, навіть якшо добре заплатять
Я вже мацав добряче на багатьох принцесах плаття
Всі так хочуть популярності, як припадок наскоком
Мені шоб читати реп не треба срати на Скофку
На Калуш, на Альону, на Івана Клименко
Мені достатньо Ляні на кухні прікольнути демку
Посеред ночі мене відвідає катарсис
Ровер давно придумано, може просто катайся?
Я тону в натовпі, стейдж-дайвінг, вільний як Брітні
Давить на мозги думка, шо ми можемо бути помітні
Ми записували безцінні речі за 200 гривень
Я вдячний кожному, хто шукав пасхалки скрупульозно
Ед не вернеться, реп не читають з туберкульозом
Реальність інша - ссикливий Степан з ПТСРом
Календарик з одним днем, який ми носимо на ксерокс
Найдешевший, чорно-білий, не стягую, сорян
Від цього тягара в космосі перевернута Земля
Розлиті океани, я сиджу як Кіану десь на лавці
Жер пиво з раком, поки рак жер мою бабцю
Її смерть лежить в папці з моїм тестом ЗНО
Нині рахую бали в Сінево

Намалюй сонце!
На нашому гіпсі місце ше є
Побачити сансет!
Зможемо в бурю, прикривши лице
Намалюй сонце!
На нашому гіпсі місце ше є
Намалюй сонце!
На всіх наших ранах, поки живем

Вийти з зони комфорту чи з кавою до веранди?
Нам би не лиш до бухла навчитись бути толерантним
Не перегризтись між собою й не запхати ніж в живіт
Бо поки ми сремось – рускіє ше живі
Комусь у цьому світі не чути наш голос - ні, ми тут
Але хвилина мовчання схожа на німоту
Гірше за ядерку ми тут всі уражені масово болем
Я задихаюсь, коли спускаюсь на Марсове поле
Десь поряд чистять кеш на будівельних паспортах
Будують стадіони, ви там часом не за Спартак?
Окрім русні – світ хворий, люди б'ють тату на свинях
Навколо стільки зрадоньки, надіюсь ти будеш сильним
Якби ми були птахами, я б хотів бути як Джонатан
Та ми мурахи - замість неба підошва чобота
Йти ще довго, як казав шановний пан Йогансен
Перемога трохи інша, без феєрверків і танців
В 15 в шлунку метелики, в 30 – хробаки
Та мій бекграунд сьогодні зелений, як хромакей
Не захлиснутись би в цьому цунамі з лайна та сцяк
Температура 40, очі як псові яйця блистять
Іноді мені хочеться прокинутися тим самим псом
Він не відстрілює, шо йде війна і повсюду іпсо
Не відволікається, дивлячись в Ікеївський каталог
А, висунувши язик, просто бігає за котами
Намалюй сонце!
На нашому гіпсі місце ше є
Побачити сансет!
Зможемо в бурю, прикривши лице
Намалюй сонце!
На нашому гіпсі місце ше є
Намалюй сонце!
На всіх наших ранах, поки живем

Sunset

I wouldn't want to hear "I hope you die!" from my beloved.
Our love story will someday be cut for Shutterstock.
Please, not me, even if they pay well.
I've already felt up the dresses of many princesses.
Everyone wants fame, like a sudden seizure.
I don't need to shit on Skofka to rap.
On Kalush, on Alona, on Ivan Klimenko.
It's enough for me to show Liana a cool demo in the kitchen.
Catharsis will visit me in the middle of the night.
The rover has long been invented, maybe just ride it?
I'm drowning in the crowd, stage diving, free like Britney.
The thought that we can be noticeable is suffocating my brain.
We recorded priceless things for 200 hryvnias.
I'm grateful to everyone who scrupulously searched for Easter eggs.
Ed won't come back, they don't rap with tuberculosis.
Reality is different - a cowardly Stepan with a PTSR.
A calendar with one day, which we carry on a Xerox.
The cheapest, black and white, I'm not charging, sorry.
From this burden in space, the Earth is upside down.
Spilled oceans, I sit like Keanu somewhere on a bench.
I drink beer with cancer, while cancer eats my granny.
Her death lies in a folder with my ZNO test.
Now I'm counting points in Sinevo.

Draw the sun!
There's still room on our plaster cast.
See the sunset!
We can handle the storm, covering our faces.
Draw the sun!
There's still room on our plaster cast.
Draw the sun!
On all our wounds, while we live.

Exit the comfort zone or have coffee on the veranda?
We need to learn to be tolerant, not just to alcohol.
Don't bite each other and don't stick a knife in your stomach.
Because while we're shitting ourselves, the Russians are still alive.
Someone in this world can't hear our voice, no, we're here.
But a moment of silence is like muteness.
Worse than nuclear, we are all massively affected by pain.
I suffocate when I go down to Marsowe pole.
Somewhere nearby they're clearing the cache on construction passports.
They build stadiums, are you there for Spartak by any chance?
Apart from the Russians, the world is sick, people get tattoos on pigs.
There's so much betrayal around, I hope you'll be strong.
If we were birds, I'd want to be like Jonathan.
But we are ants - instead of the sky, the sole of a boot.
There's a long way to go, as the honorable Mr. Johanssen said.
Victory is a bit different, without fireworks and dancing.
At 15, butterflies in your stomach, at 30, worms.
But my background today is green, like a chroma key.
Don't get swept away in this tsunami of shit and piss.
Temperature 40, eyes shine like dog eggs.
Sometimes I want to wake up as that same dog.
He doesn't shoot that there's a war going on and ipsos everywhere.
Doesn't get distracted, looking at the Ikea catalog.
And, sticking out his tongue, just runs after cats.
Draw the sun!
There's still room on our plaster cast.
See the sunset!
We can handle the storm, covering our faces.
Draw the sun!
There's still room on our plaster cast.
Draw the sun!
On all our wounds, while we live.