Текст и перевод песни паліндром - Святковий

Святковий

Мої карпати на Патона так притрушені смолою
Підвипивші мольфари на лавці, кожен з малою
Десь там я гуляю поміж ними, майже сиві внуки
Ніхто не візьме до танцю мене - маю зимні руки
Я хотів би так розлитись прутом по сухим дібровам
Жаль, мої ліси то спальники бетонні, суплять брови
Як я вийду пізно з хати з хлопцями лигати трутку
По цимбалам та печаль, нині вже не візьму трубку (нє)
Золото Карпат, золото пісень
Я несу до вас в цей святковий день
Хай вони дзвенять, хай гуляють всі
Щастя і любов будуть на землі
Хай пісні дзвенять, хай гуляють всі
Щастя і любов будуть на землі
Сонце падає на землю, люди вийшли тільки з Лорта
Останній "Сокіл" на небі позіхав над аеропортом
Опускає пазурі на смугу - не може терпіти
Шум мотору будив мене кожен ранок як трембіта
Я вийду в майці на балкон і піде з рота пара
Вже давно забули хто ми... десь у львівських барах
Там забули і печаль, не треба, в нас і так багато
Хай там лишиться назавжди, то не є ключі від хати (нє)

Festive

My Carpathians on Paton are so covered in resin
Half-drunk molfars on a bench, each with a young one
Somewhere there I am walking among them, almost gray grandfathers
No one will ask me to dance - my hands are cold
I would like to spread out like a rod through dry oak groves
Alas, my forests are concrete sleeping bags, they knit their brows
As I come out late from home with the boys to poison rats
On cymbals and sadness, now I will not pick up the phone (no)
Gold of the Carpathians, gold of songs
I bring to you on this festive day
Let them ring, let them all walk
Happiness and love will be on earth
Let the songs ring, let them all walk
Happiness and love will be on earth
The sun falls to the ground, people came out only from Lorita
The last "Falcon" in the sky yawned over the airport
Lowers its claws to the runway - it can't stand it
The noise of the engine woke me up every morning like a trembita
I will go out onto the balcony in a T-shirt and steam will come out of my mouth
We have long forgotten who we are... somewhere in Lviv bars
There we forgot sorrow, it is not necessary, we already have a lot
Let it stay there forever, those are not the keys to the house (no)