Текст и перевод песни паліндром - Я боюсь

Я боюсь

Мої щоки провалилися в безодню, я знов похудав
Запах поту забирає dove
Моє жирне волосся схоже на морську капусту
В цих дворах стало темно, тепер я боюсь тут
Бачу ухилянтів, які пахкають кальяни
Але я сам боюсь піти до тцк без Ляни
Зжимається анус, ніби в кріслі у дантиста
Однокласники їбашуть на всі 100, будучи 300
Я боюсь, шо завтра не стане благодійних концертів
Зі справжніх реперів кулю витягують пінцетом
Тому я не знаю жодного реп артиста, власне
Просто ше є пацани, які копають класно
Я боюсь перетворитися на музику
Під яку пиздять про погоду
Їдучи в таксі на день народження
Наступна пісня буде про барабан печалі
Грає фоном поки хтось купує новий чайник
Майже нема крові, війна жирна п'явка
Слава Україні стало вітанням на п'янках
Не знав малим, шо буде така хуйня, коли малював промінь
Шо ти вибираєш - бронь чи бронік?
Я боюсь машини "на щиті", я опускаю погляд
Мені здається, ніби я живу дарма поряд
Сонце недоречне, тут пасує заметіль
Я почуваюся як жарт, який не залетів
Я так боюсь наркотиків, депресії, лівацва
Яке мені приписують, сідайте у вас два
Добре, шо мене ніхто не знає, крім мене
Добре, шо ця музика ше грає в когось, крім мене
Навколо мене цвинтар, там не горять лампадки
В пісочниці нема дітей, але стирчать лопатки
Милосердя на війні це як веселий цвинтар Стуса
Аби я до кінця війни лише не здувся
Час збирати каміння минув, пийте вітаміни
Шоб не пропустити коли прийде час збирати міни
Хочеться пити, але Галя без відерка
Знаки наших міст продірявлені, як терка
Страх тянеться за мною - на шнурку бляшанки
Моїй мамі байдуже, шо я ходжу без шапки
Сниться нова війна, тепер озброєні триноги
Увага, відбій повітряної тривоги

I'm Afraid

My cheeks have sunk into the abyss, I've lost weight again, darling.
The smell of sweat overpowers the Dove, my love.
My greasy hair looks like seaweed, I swear.
It's gotten dark in these courtyards, now I'm afraid here, dear.
I see draft dodgers puffing on hookahs, it's clear.
But I'm afraid to go to the shopping mall without Liana, my queen.
My anus clenches like I'm in the dentist's chair, a painful scene.
Classmates are partying hard, acting like they're still teens.
I'm afraid there will be no charity concerts tomorrow, it seems.
Real rappers have bullets pulled out with tweezers, extreme.
So I don't know any rap artists, to be honest, my dream.
There are just guys who dig really well, a skilled team.
I'm afraid of turning into music, so mundane.
The kind they play while talking about the weather, again and again.
Riding in a taxi to a birthday party, a familiar strain.
The next song will be about the drum of sorrow, a mournful refrain.
Playing in the background while someone buys a new kettle, a simple gain.
There's almost no blood left, the war is a fat leech, a painful drain.
"Glory to Ukraine" has become a toast at drunken parties, a profane stain.
As a kid, I didn't know such shit would happen when I drew a ray of hope, in vain.
What do you choose - a reservation or body armor? A difficult choice to explain.
I'm afraid of the cars "on the shield," I lower my gaze, in shame.
It feels like I'm living in vain, a pointless game.
The sun is inappropriate, a blizzard would suit this place, a chilling frame.
I feel like a joke that didn't land, a missed aim.
I'm so afraid of drugs, depression, and the leftist blame.
Which they ascribe to me, take a seat, there's room for two, it's a shame.
It's good that no one knows me except me, a solitary name.
It's good that this music still plays for someone besides me, a flickering flame.
Around me is a cemetery, where no vigil lights gleam, a somber domain.
There are no children in the sandbox, but shovels stick out, a haunting remain.
Mercy in war is like Stus' cheerful cemetery, a paradoxical claim.
I hope I don't deflate before the end of the war, a desperate aim.
The time to gather stones has passed, take your vitamins, don't delay.
So you don't miss when it's time to gather mines, a dangerous play.
I want to drink, but Galya is without a bucket, I dismay.
The signs of our cities are riddled with holes, like a grater, in decay.
Fear drags behind me - on a string of a tin can, a constant fray.
My mom doesn't care that I walk without a hat, come what may.
I dream of a new war, now armed tripods hold sway, a terrifying display.
Attention, all-clear from the air raid alarm, a welcome ray.