Lyrics Поруч. - Sad Novelist

Хочу стрімко впасти
Міцно-міцно у обійми
Пригорнутись, може плачу
Чи сміюся без надії

Без надії сподіваюсь
Тебе зустріну - позбавлюсь печалі
Я вже відчалив, не рахуюсь далі
Бо тону у смутку, мов сльози - кроваві

Чи здійсниш моє бажання
Міцно-міцно у обіймах
Пригорнуся та заплачу
Й засміюся без надії

Все ж, пропащим народився
Неначе я вільний, в свідомості - лихо
Ох, лихо! Кляті псячі думки
Був таким, як і ти, і залишусь бридким

Криваво терзаєш ти поглядом
Хочу пірнати у твої зіниці
Зливатись в одне, жить в твоїй самоті
Та не на самоті, а душа до душі

Бо я відчуваю, потребу в тобі
Мов кисню позбавлений і кинутий на дно

Жорстоко вбиваєш ти голосом
Немов колискова, а я - уві сні
І солодко мрію про наші світи
Але жити судилось тобі лиш у них

Я відчуваю, зовсім кволий
Мов кисню позбавлений і кинутий на дно

Мимоволі метаноя - ти
(Мов кисню позбавлений)
Панацеєю ти мені служи
(Мов кисню позбавлений)

Мимоволі метаноя - ти
(Мов кисню позбавлений)
Панацеєю ти мені служи

Хочу стрімко впасти
Міцно-міцно у обійми
Пригорнутись, може плачу
Чи сміюся без надії

Без надії сподіваюсь
Тебе зустріну - позбавлюсь печалі
Я вже відчалив, не рахуюсь далі
Бо тону у смутку, мов сльози - кроваві

Чи здійсниш моє бажання
Міцно-міцно у обіймах
Пригорнуся та заплачу
Й засміюся без надії

Все ж, пропащим народився
Неначе я вільний, в свідомості - лихо
Ох, лихо! Кляті псячі думки
Був таким як і ти, і залишусь бридким