Songtexte Полуднева спека (Remix) - Ani Lorak
                                                Полуднева 
                                                спека
 
                                    
                                
                                                Полуднева 
                                                спека
 
                                    
                                
                                                "Люблю" 
-                                                сказала 
                                                тобі, 
                                                як 
                                                    в 
                                                останній 
                                                раз
 
                                    
                                
                                                "Люблю. 
                                                Люблю" 
-                                                прошепотів, 
                                                прошепотів
 
                                    
                                
                                                Але 
                                                    я 
                                                втечу 
                                                туди, 
                                                де 
                                                цвітуть 
                                                сади, 
                                                маю 
                                                спокій 
                                                де
 
                                    
                                
                                                Ти 
                                                мене 
                                                знайдеш 
                                                завжди 
                                                лише 
                                                там, 
                                                де 
                                                океан 
                                                гуде
 
                                    
                                
                                                Полуднева 
                                                спека, 
                                                синя 
                                                даль
 
                                    
                                
                                                Довге 
                                                літо 
                                                на 
                                                березі 
                                                втіх
 
                                    
                                
                                                Прохолоди 
                                                нема 
                                                ніде, 
                                                на 
                                                жаль
 
                                    
                                
                                                Лід, 
                                                як 
                                                марево, 
                                                тінь, 
                                                як 
                                                міф
 
                                    
                                
                                                Зупиняється 
                                                час 
                                                на 
                                                день, 
                                                на 
                                                вік
 
                                    
                                
                                                Там, 
                                                де 
                                                    в 
                                                спокої 
                                                жду 
                                                тебе
 
                                    
                                
                                                Острови 
                                                під 
                                                безоднею 
                                                небес
 
                                    
                                
                                                Полуднева 
                                                спека, 
                                                синя 
                                                даль
 
                                    
                                
                                                Довге 
                                                літо 
                                                на 
                                                березі 
                                                втіх
 
                                    
                                
                                                Прохолоди 
                                                нема 
                                                ніде, 
                                                на 
                                                жаль
 
                                    
                                
                                                Лід, 
                                                як 
                                                марево, 
                                                тінь, 
                                                як 
                                                міф
 
                                    
                                
                                                Зупиняється 
                                                час 
                                                на 
                                                день, 
                                                на 
                                                вік
 
                                    
                                
                                                Там, 
                                                де 
                                                    в 
                                                спокої 
                                                жду 
                                                тебе
 
                                    
                                
                                                Острови 
                                                під 
                                                безоднею 
                                                небес
 
                                    
                                
                                                Втома 
                                                світ 
                                                обійма, 
                                                    і 
                                                гойдає 
                                                світ
 
                                    
                                
                                                Лиш 
                                                там 
                                                нарешті 
                                                наодинці 
                                                    я 
                                                сама
 
                                    
                                
                                                Марних 
                                                буднів 
                                                вже 
                                                нема, 
                                                спогадів 
                                                нема 
                                                    і 
                                                спокус 
                                                твоїх
 
                                    
                                
                                                    Я 
                                                на 
                                                мить 
                                                ніде, 
                                                все 
                                                йде, 
                                                як 
                                                іде, 
                                                де 
                                                океан 
                                                гуде
 
                                    
                                
                                                Полуднева 
                                                спека, 
                                                синя 
                                                даль
 
                                    
                                
                                                Довге 
                                                літо 
                                                на 
                                                березі 
                                                втіх
 
                                    
                                
                                                Прохолоди 
                                                нема 
                                                ніде, 
                                                на 
                                                жаль
 
                                    
                                
                                                Лід, 
                                                як 
                                                марево, 
                                                тінь, 
                                                як 
                                                міф
 
                                    
                                
                                                Зупиняється 
                                                час 
                                                на 
                                                день, 
                                                на 
                                                вік
 
                                    
                                
                                                Там, 
                                                де 
                                                    в 
                                                спокої 
                                                жду 
                                                тебе
 
                                    
                                
                                                Острови 
                                                під 
                                                безоднею 
                                                небес
 
                                    
                                
                                                Полуднева 
                                                спека, 
                                                синя 
                                                даль
 
                                    
                                
                                                Довге 
                                                літо 
                                                на 
                                                березі 
                                                втіх
 
                                    
                                
                                                Прохолоди 
                                                нема 
                                                ніде, 
                                                на 
                                                жаль
 
                                    
                                
                                                Лід, 
                                                як 
                                                марево, 
                                                тінь, 
                                                як 
                                                міф
 
                                    
                                
                                                Зупиняється 
                                                час 
                                                на 
                                                день, 
                                                на 
                                                вік
 
                                    
                                
                                                Там, 
                                                де 
                                                    в 
                                                спокої 
                                                жду 
                                                тебе
 
                                    
                                
                                                Острови 
                                                під 
                                                безоднею 
                                                небес
 
                                    
                                
                                                (Синя 
                                                даль)
 
                                    
                                
                                                (Синя 
                                                даль)
 
                                    
                                
                                                (На 
                                                березі 
                                                втіх)
 
                                    
                                
                                                Полуднева 
                                                спека, 
                                                синя 
                                                даль
 
                                    
                                
                                                Довге 
                                                літо 
                                                на 
                                                березі 
                                                втіх
 
                                    
                                
                                                Прохолоди 
                                                нема 
                                                ніде, 
                                                на 
                                                жаль
 
                                    
                                
                                                Лід, 
                                                як 
                                                марево, 
                                                тінь, 
                                                як 
                                                міф
 
                                    
                                
                                                Зупиняється 
                                                час 
                                                на 
                                                день, 
                                                на 
                                                вік
 
                                    
                                
                                                Там, 
                                                де 
                                                    в 
                                                спокої 
                                                жду 
                                                тебе
 
                                    
                                
                                                Острови 
                                                під 
                                                безоднею 
                                                небес
 
                                    
                                
                                                (Полуднева 
                                                спека... 
                                                Полуднева 
                                                спека... 
                                                Полуднева 
                                                спека...)
 
                                    
                                Attention! Feel free to leave feedback.