Songtexte Вулиця (Чортеняті) - Зарисовка

Затремтів не від холоду, листя переймається
Що його не ворушать ноги, тих, хто поруч жив
Хмари насуваються і душа хитається
Мов старий п'яничка, що себе не зрозумів
Обійнявся з мріями і заснув на дереві
Крона від якого сходить прямо в небеса
Де дванадцять місяців розмовляють з вороном
Що трима табличку в дзьобі з написом ЗИМА

Десь сховалася вулиця
Що до неї вела
Ні про що не піклується
Тільки в битому горщику
Пам'яті зола

Обігрівся не сонечком, не спиртовими ліками
Проростає зсередини втрачене тепло
Котяться веселкою парасолі з квітами
І солоні хвилі поглинає молоко
Бачиш іншу вулицю з посмішкою янгола
Затишну і радісну мов сама весна
Тротуари тягнуться до садка вишневого
А на місці ворона спить лелеченя

Посміхається вулиця
Мов у серце вікно
Про майбутнє піклується
Щоб тепло ізсередини
Більше не втекло
Посміхається вулиця
Мов у серце вікно
Про майбутнє піклується
Щоб тепло ізсередини
Більше не втекло
Щоб тепло ізсередини
Більше не втекло
Щоб тепло ізсередини
Більше не втекло