Lyrics Пролог - AF

Розкажіть мені, зорі вдалині,
А чого вночі ми особливо щирі?.
Загубився страх, правда на вустах,
Чи на ранок ми не відлетим у вирій?.

Що ти скажеш завтра,
Як настане новий день?.
Ніби сну ця ватра
Спалить все ущент...
Спалить кожне слово,
Лишить тільки час,
Але зараз тут нема
Нікого, окрім нас...

Тільки ми удвох - історії пролог,
Як у темряві від музики сп′яніли...
Загубився страх, правда на вустах,
Чого ж таки вночі ми, як ніколи, щирі?.

І все ж цікаво так: Чому вночі всі щирі,
І думають інак, ніж би було при світлі дня?.
І, де ж у біса віднайти ті сили,
Щоб не сп'яніти нам від ніжності й вина?.