Lyrics Розганяю тьму - Лилу45

Ти справді такий, чи мені просто здалося?
Я так полюбляла твоє волосся
І запах, що випадково здавався рідним
Навіть зовсім не страшним

Ти гасиш мене, але все це дрібнички
Малюєш у планах своїх одинички
Вважаєш, що можеш повчати мене, зачекай
Не помикай

Розганяю тьму, чую тишину, тримаюсь на плаву
Сама вирішу, де я нагрішу
Бо ти абсолютний нуль, бажаєш моїх куль
Так підходь, себе не жалкуй

Хочеш потягатись — поламаєш зуби
Нам пора прощатись, допоки ми ще люди
Допоки один одному ми душу не порвали
Допоки ми ще цілі і допоки не сконали

Допоки не перетворились в хижаків жорстоких
Допоки не зализували рани одиноких
Допоки ми ще живі, допоки ми ще цілі
Допоки прокидаємося у спільній квартирі

Розганяю тьму, чую тишину, тримаюсь на плаву
Сама вирішу, де я нагрішу
Бо ти абсолютний нуль, бажаєш моїх куль
Так підходь, себе не жалкуй

(Не помикай)
(Не помикай)