Lyrics Дароване намисто - Павло Доскоч
Біля
подвір'я
твого
старенька
криниця
стоїть
І
кажуть
люди
давно:
диво
на
дні
майорить
Я
підійду,
подивлюсь,
зірку
побачу
на
дні
Та
не
збагну,
бо
чомусь
тебе
нагадала
мені
Набери
із
криниці
води,
кохана,
набери
Не
зрони
дароване
намисто,
мила,
не
зрони
Там
зоря,
у
криниці
на
дні
побачиш,
зазирни
Що
мене
причарувала
до
тебе,
люба,
назавжди!
Є
криниці
у
селі
з
кованим
критим
дахом
Тільки
єдина
одна
славиться
зоряним
дном
Вірю,
цілюща
вода
і
журавель
із
відром
Зіркою
щастя
мого,
долю
принесуть
обом!
Набери
із
криниці
води,
кохана,
набери
Не
зрони
дароване
намисто,
мила,
не
зрони
Там
зоря,
у
криниці
на
дні
побачиш,
зазирни
Що
мене
причарувала
до
тебе,
люба,
назавжди!
Набери
із
криниці
води,
кохана,
набери
Не
зрони
дароване
намисто,
мила,
не
зрони
Там
зоря,
у
криниці
на
дні
побачиш,
зазирни
Що
мене
причарувала
до
тебе,
люба,
назавжди!
Що
мене
причарувала
до
тебе,
люба,
назавжди!

Attention! Feel free to leave feedback.