Lyrics Прощавай останнє кохання - Павло Доскоч

Навіщо запізнілий той дзвінок
Прорізав тишу літнього спокою?
І подзвонила і зробила крок
З минулого де стрілися з тобою

І тихо запитала: як життя?
А поміж слів рядки страждань чекання
Спасибі, що вернула забуття
Те перше мов роса п'янке кохання

Прощавай моє останнє кохання
Останнє кохання прощавай
Завітай у мої сни на світанні
Хоч інколи до мене завітай

Багато літ неначе не було
Перед очима знов роки юначі
Летять мов білі коні через сон
І все скоріше без зупину скачуть

Почую голос тиші – це журба
Парой листок попросяться в долоні
А доля знов пробігла мов вода
І де-не-де вже посивіли скроні

Прощавай моє останнє кохання
Останнє кохання прощавай
Завітай у мої сни на світанні
Хоч інколи до мене завітай

Прощавай моє останнє кохання
Останнє кохання прощавай
Завітай у мої сни на світанні
Хоч інколи до мене завітай

Прощавай моє останнє кохання
Останнє кохання прощавай
Завітай у мої сни на світанні
Хоч інколи до мене завітай
Хоч інколи до мене завітай