paroles de chanson Тарасу Шевченку - Артем Лоік
Час
прийшов
пишу
до
тебе
Як
живеш,
як
твоє
небо?
Як
вірші,
як
твої
рими
бро?
Э
ти
і
я,
де
ти
і
я,
і
три
хвилини
про
Нас
с
тобою
під
небом,
тут
ліпше
чи
там?
Ти
краще
писав
від
мене,
— я
краще
читав
Я
пропоную
не
тягнуть
і
заглянуть
в
майбуть
Спитаєш,
— чи
нема
кріпатства
за
вікном?
— Мабуть
Не
суди
ходи
сюди
— ми
і
досі
в
куті,
—
В
інстаграмі
пости
і
селфі
куті
Я
розповім,
що
таке
влог
і
що
таке
є
блог
I
що
частіше
з
нами
Бог,
точніше
з
нами
борг
Загубився
з
орбіт,
— так
залітай
на
біт!
Ми
писали
обіт
— вони
чули
— обід
Де
фундамент
осів
— звикли
стіни
білить
I
зправа
тисячі
красивих
слів,
тільки
зліва
болить
А
ми
від
тебе
до
мене
— намалюємо
хорду
Тут
вірші
твої
— меми
їх
повторюють
гордо
А
культура
— краще
промовчу...
Нам
наклали
на
голову
і
сказали
відтепер
такий
козацький
чуб
І
такий
устрій,
що
очі
зупинились
на
люстрі...
Я
як
і
ти
можу
спокійно
"перейти
на
русский"
А
після
легко
повернутись
додому
немов
би...
У
нас,
як
в
школі,
в
поведінці
проблеми
— не
в
мові!
Твоїх
ягнят
зарізали,
не
поперхнувшись
— з'їли
А
вцілівших
повезуть
на
Схід
— КАМАЗи
і
ЗІЛи
Їх
президент
сидить
по
вілам
— не
по
казематам
З
указами,
— не
вистачає
тим
указам
мату!
Є,
як
не
кидай
свої
відверті
думи
Немов
каміння,
— все
одно
не
долетять
до
Думи!
Вони
із
тронів
не
терплять
невдах
Проходьте
далі
по
колу
— не
в
дах!
Зі
страшним
посміхом,
поспіхом,
рими
пострілом
З
Господом
досвітлу,
до
столу
— простору,
осторонь
Постерів,
новомодних
апостолів,
невимовних,
як
тости
слів
Я
немов
би
за
грати
сів,
але
вдосталь
заграти
сил!
Такий
мій
реп
— словесна
гри
мить
Рими
кричать
басуха
гримить!
Роки
ідуть,
очі
темніють
А
я
і
досі
окрім
репа
нічого
не
вмію!
І
мені
класти
на
моду,
за
"тру"
— не
процент!
Я
всі
свої
десять
альбомів
все
тру
їм
про
це!
Не
знаю
як
ти,
бо
в
тумані
деталі
Але
мої
кращі
вірші
— навіть
не
твої
невдалі!
І
тут
як
ямби
глибокі
у
нас
глубокі
ями...
Не
переможем
допоки
не
перетворим
я
в
ми!
Учив
нас
як
міг
ти,
не
повзати
— бігти!
Не
вигризали
своє
— гризли
на
пальцях
нігти!
Плодили
ненависть!
На
ділі
— не
на
лист!
Плодились
— знімались!
Терпіли
— тримались!
Ми
кохали
— впивались!
Якось
співали,
бовало
Разом
згорали
— хто
совість,
хто
свою
користь
вбивали!
І
останніх
було
значно
менше
— одиниці...
Один
закрив
собою,
— інший
закрив
зіниці!
Власне
нічого
не
змінилось
за
вікном,
окрім
Кричить
гучніше
"Заповіту"
— "попа
как
у
Кім"
1 Діалог
2 Запитав
3 Гори
4 Є
5 Кубки
6 В новий день
7 Тарасу Шевченку
8 Чайка
9 Сліди
10 Слово
11 Я напишу вірша
12 Під покривалом
13 Кінець
Attention! N'hésitez pas à laisser des commentaires.