Paroles et traduction Павло Доскоч - Між берегами

Між берегами

В далечінь, мов в мої роки, проплива Дністер широкий
Пропливає, не вертає часу ні на мить
Не біжи, тобі гукаю, най ще трохи заспіваю
Про красу твою без краю, що у даль біжить

Береги — вербові гілля і між них через Поділля
Все біжить, біжить до моря та стрімка вода
Ну почекай, най я прилину, та й зайду у воду зимну
Пісню зачерпну з води цілющого Дністра

Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди

Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди

Запитаю у чар-зілля, де є краще за Поділля?
За мережива казкові берегом ріки
Наче зоряні світанки, вишиття у подолянки
Зачарують бісер у сорочку на віки

Я одіну вишиванку і знайду свою дністрянку
Що у мою пісню заблукає
А над берегом далеко в небі ген кружля лелека
Наче крильми край мій обіймає

Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди

Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди

Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди

Вдаль між берегами крізь літа
Все біжить, біжить Дністра вода
Не спинить ріки, як мої роки
Що через Поділля лине піснею завжди

Между берегами

В даль, как и мои года, течет Днестр, река широка,
Течет, не возвращая время ни на миг.
Не беги, тебе кричу я, дай еще чуть-чуть спою
О красе твоей без края, что в даль бежит.

Берега - вербовые ветви, и между ними через Подолье
Все бежит, бежит к морю стремительная вода.
Ну подожди, дай мне причалить, да и зайду в воду зимнюю,
Песню зачерпну из воды целительного Днестра.

Вдаль между берегами сквозь года
Все бежит, бежит Днестра вода.
Не остановить реки, как мои годы,
Что через Подолье льется песней всегда.

Вдаль между берегами сквозь года
Все бежит, бежит Днестра вода.
Не остановить реки, как мои годы,
Что через Подолье льется песней всегда.

Спрошу у чар-зелья, где есть лучше, чем Подолье?
За кружева сказочные берегом реки.
Словно зоряные рассветы, вышивки у подолянки
Заворожат бисером в рубашку на века.

Я одену вышиванку и найду свою дворянку,
Что в мою песню заблудится,
А над берегом далеко в небе вон кружит аист,
Словно крыльями край мой обнимает.

Вдаль между берегами сквозь года
Все бежит, бежит Днестра вода.
Не остановить реки, как мои годы,
Что через Подолье льется песней всегда.

Вдаль между берегами сквозь года
Все бежит, бежит Днестра вода.
Не остановить реки, как мои годы,
Что через Подолье льется песней всегда.

Вдаль между берегами сквозь года
Все бежит, бежит Днестра вода.
Не остановить реки, как мои годы,
Что через Подолье льется песней всегда.

Вдаль между берегами сквозь года
Все бежит, бежит Днестра вода.
Не остановить реки, как мои годы,
Что через Подолье льется песней всегда.