paroles de chanson Осінь - Павло Доскоч

Холодом віє зимовим, вже осінь минає
Сумно під ноги падуть пожовтілі листи
Ти не вернешся та серце моє все чекає
В пам'яті сумно гортаю забуті сліди

Згадую те, як з тобою недавно гуляли
Наче для нас все навколо буяло, цвіло
Клени і квіти тобі про кохання шептали
Сонце тоді дарувало весняне тепло!

Осінь, чому жовтий лист тихо падає з неба?
Осінь, чому листопад навіває дощі?
Осінь, морозом не вій на волосся, не треба!
Осінь, чому невблаганна на світі лиш ти?

Може колись заблукале вернеться кохання
І посміхнеться тобі чи мені — все одно
Осінь пожовклим листом лиш кивне на прощання
І перекрутить в очах романтичне кіно

І розійдуться стежки, посивілі, морозом
Цифри зима намалює на моїм вікні
Тільки чому, коли дивлюся я твоє фото
Ніжно і сумно всміхнеться з альбому мені?

Осінь, чому жовтий лист тихо падає з неба?
Осінь, чому листопад навіває дощі?
Осінь, морозом не вій на волосся, не треба!
Осінь, чому невблаганна на світі лиш ти?

Осінь, чому жовтий лист тихо падає з неба?
Осінь, чому листопад навіває дощі?
Осінь, морозом не вій на волосся, не треба!
Осінь, чому невблаганна на світі лиш ти?

Осінь, чому жовтий лист тихо падає з неба?
Осінь, чому листопад навіває дощі?
Осінь, морозом не вій на волосся, не треба!
Осінь, чому невблаганна на світі лиш ти?

Осінь, чому жовтий лист тихо падає з неба?
Осінь, чому листопад навіває дощі?
Осінь, морозом не вій на волосся, не треба!
Осінь, чому невблаганна на світі лиш ти?