Текст песни Маріуполь - alyona alyona

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд!

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд! (Чуєш?)

Яку довжину має лінія фронту
Ота, що на лівій руці?
Ми років так вісім тому святкували кінець
А що ж тепер маєм в кінці? (Що?)
На кожнім прилавку є воля, надія і віра
Товари оті, що без цін
Все інше змішалося з часом, який зупинився
Благаю щоденно: не стій!

Колись ми казали: "Азов" — це не екологічно
Сіро і брудно
Тепер на собі символ мужності й сили
З "Азову" по світу носитимуть люди
І присмак солоного моря на своїх устах
Пригадує тут навіть птах
І всі виступи крайні, але не останні
Згадають усі, кого об'єднав "ДАХ"

Зустрінемось скоро на фесті
На кожному з них особисто
У стін Драмтеатру є хрест і
В людей Маріуполя — місто
І хай не буває чудес тут
Зневіриться хтось ненавмисно
Та промінь яскравий з небес каже
"Це українське місто"

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь (Маріуполь)
Ти чуєш, я поряд! (Поряд)

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь (Маріуполь)
Ти чуєш, я поряд! (Поряд, поряд)

Спитаю в рандомного я рибака
"Чому наша доля така?"
А він посміхнеться і скаже мені: "Та й таке"
Простягне тараньки букет
І я попрямую до Вежі так, ніби турист
Хоча там бувала не раз (чуєш?)
Згадаю дитинства свого халабуду
Бо зовсім інакша вона у цей час

Далі порт, там люди з робіт без турбот
Чи додому кавун, чи то квіти й торт (чуєш?)
Потім постріли в спину й збоку, й в упор (уже)
Окупація міста і незламний полк (чуєш?)
Потім відстані, відстані, крики й смерть
Далі вибухи, пожежі й морок
Маріуполь — це Україна!
Ми повернемось скоро

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь (Маріуполь)
Ти чуєш, я поряд! (Поряд)

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд!