Текст песни Крик - Epolets

Поки вони мовчать, за них говорять бомби
Що сипляться з неба на наші міста
Ми так чекали літо, планували осінь
Але ж з ними прийшла мокра і липка весна

Навіть коли стає тихо, з тиші чується крик
В середині від болю стогне-ниє душа
Закарбувалось лихо, звук сирени як шрам
На натягнутих нервах тепер одна струна

Серед цього пекла кривдить правду дехто
І як рідна мати стала для них ця війна

Так хочеш кричати
До болю, до втоми
Ненависть проклята
Стоїть в горлі комом
І не прокричати
Весь біль і всю втому!
Безжальність і втрата
Досі не знайома

Немає полутонів, навколо чорне і біле
І плачеть із небом, як янгол, солдат
В закатованих містах зґвалтований глузд
Немає більшого горя, ніж ця огидна орда

Серед цього пекла кривдить правду дехто
І як рідна мати стала для них ця війна

Так хочеш кричати
До болю, до втоми
Ненависть проклята
Стоїть в горлі комом
І не прокричати
Весь біль і всю втому!
Безжальність і втрата
Досі не знайома

Так хочеш кричати
До болю, до втоми
Ненависть проклята
Стоїть в горлі комом
І не прокричати
Весь біль і всю втому!
Безжальність і втрата
Досі не знайома!