Борислав не сміється - Краснопольський перевод на немецкий

Борислав не сміється

Я вже забув як звучить веселий сміх
Від дітвори що тут бігала навколо
Хотя раніше довольні їли сніг
Тепер грають ігри вдома і п*ють Кока Колу
Помітив ніхто не гуляє в моїх парках
Тепер в онлайні можна теж кохати палко
Інтернет замінив наші вечори на лавках
Тепер всі спогади не в голові, а в папках
Мене звати Борислав, я тутешнє місто
Для 30 тисячі людей я родинне місце
В мені було так колись багато тих амбіцій
Тепер їдуть геть від мене, бачу сум на лицях
Я знаю що є кращі, я знаю що є більші
І ти поїдеш назавжди, всерівно буду ріднішим
По вечорам тебе погано я освітлював
І не працює дуже часто в центрі світлофор
Можливо не давав тобі омріяний комфорт
Тут були дідові казки і бабиний компот
Із приємних моментів, хм
Час швиденько так летить
Я бачив тебе маленьким
І сумував коли сказав мені що треба йти

Іван Якович написав книгу про те, як я колись сміявся, я сміявся
Від того часу змінилось багато, ви всі поїхали і тепер я сам

Мені 600 з гаком років, я вже старенький та роблю для розвитку кроки
Хтось каже ніби наркоманське місто і я проклятий
Хоча у кожній місцевосці є насправді покидьки
Вибачай що часто приходилося йти потемки
І від моїх доріг приїжджі відкривали ротики
В піцеріях було не смачно залишав ти бортики
Туристів тут нема, ніхто не витягував фотіки

Boryslaw lacht nicht

Ich hab vergessen, wie fröhliches Lachen klingt
Von der Kinderschar, die hier umherlief
Früher aßen zufrieden sie Schnee, so dicht
Jetzt spielen sie drinnen und trinken Coca-Cola
Bemerkte, keiner spaziert in meinen Parks
Jetzt kann man auch online glühend lieben
Internet ersetzte unsere Bankabende
Jetzt sind Erinnerungen nicht im Kopf, nur im Ordner
Ich heiße Boryslaw, bin die Stadt hier vor Ort
Für 30.000 Menschen bin ich Heimaterde
Früher gab's in mir so viel Ambitionen
Jetzt ziehen sie fort, seh Trauer im Gesicht
Ich weiß, es gibt Bess're, ich weiß, Größ're existier'n
Und du wirst für immer fortzieh'n, bleib' dennoch dir nah
Abends beleuchtete ich dich nur kümmerlich
Die Ampel im Zentrum fällt oft einfach aus
Gab dir vielleicht nicht den erträumten Komfort
Doch hier gab's Opas Märchen und Omas Kompott
Von den schönen Momenten nun, hm
Die Zeit fliegt so schnell nun dahin
Sah dich noch als kleines Kind
Und trauerte, als du sagtest, du müsstest fort

Iwan Jakowytsch schrieb ein Buch, wie ich einst lachte, ich lachte
Seitdem hat sich viel verändert, ihr alle zogt fort, jetzt bin ich allein

Ich bin über 600 Jahre alt, schon recht betagt, mach' Entwicklungsschritte
Manche sagen, 'ne Junkie-Stadt sei ich, verflucht
Doch jeden Ortes gibt's in Wahrheit Taugenichtse
Verzeih, dass du oft im Dunkeln tappen musstest
Vor meinen Straßen rissen Gäste ihre Mäuler auf
In Pizzerien schmeckte nicht, ließest du den Rand
Keine Touristen hier, niemand zückte Fotos