Текст песни Борислав не сміється - Краснопольський

Я вже забув як звучить веселий сміх
Від дітвори що тут бігала навколо
Хотя раніше довольні їли сніг
Тепер грають ігри вдома і п*ють Кока Колу
Помітив ніхто не гуляє в моїх парках
Тепер в онлайні можна теж кохати палко
Інтернет замінив наші вечори на лавках
Тепер всі спогади не в голові, а в папках
Мене звати Борислав, я тутешнє місто
Для 30 тисячі людей я родинне місце
В мені було так колись багато тих амбіцій
Тепер їдуть геть від мене, бачу сум на лицях
Я знаю що є кращі, я знаю що є більші
І ти поїдеш назавжди, всерівно буду ріднішим
По вечорам тебе погано я освітлював
І не працює дуже часто в центрі світлофор
Можливо не давав тобі омріяний комфорт
Тут були дідові казки і бабиний компот
Із приємних моментів, хм
Час швиденько так летить
Я бачив тебе маленьким
І сумував коли сказав мені що треба йти

Іван Якович написав книгу про те, як я колись сміявся, я сміявся
Від того часу змінилось багато, ви всі поїхали і тепер я сам

Мені 600 з гаком років, я вже старенький та роблю для розвитку кроки
Хтось каже ніби наркоманське місто і я проклятий
Хоча у кожній місцевосці є насправді покидьки
Вибачай що часто приходилося йти потемки
І від моїх доріг приїжджі відкривали ротики
В піцеріях було не смачно залишав ти бортики
Туристів тут нема, ніхто не витягував фотіки