Не вмре поезія - МУР перевод на немецкий

Не вмре поезія

Не вмре поезія, не згине творчість духа
Поки жива земля, поки на ній живуть
Поки природи глас людина серцем слуха
Клопоти крамарські її ще не заб'ють

Не вмре поезія, поки душа бажає
Зирнути в ті краї, де око не сягне
І хоче з меж вузьких порватися в безкрає
Щоб зрозуміти все небесне і земне

Не вмре поезія, хоч людськість ціла стане
Про їжу тільки дбать, про дух забувши свій
Потреба вищого бажання в серці встане
І викличе в душі рої забутих мрій

І віщі голоси творців із-за могили
Промовлять до людей, що серця позбулись
І наберуть вони від них нової сили
І будуть серцем жить, як і жили колись

І поки на землі ще є одна сльозина
Поезія її нащадкам передасть
І поки на землі ще втіха є невинна
Поезія в її ще радощів додасть

А якщо людськості зла доля присудила
Діждатися колись життя свого кінця
То буде на землі останняя могила
Останнього співця!

Nie stirbt die Poesie

Nicht stirbt die Poesie, nicht schwindet des Geistes Schaffen,
Solang die Erde lebt, solang auf ihr gelebt wird,
Solang der Natur Ruf der Mensch mit dem Herzen vernimmt,
Werden Händlersorgen sie noch nicht erdrücken.

Nicht stirbt die Poesie, solang die Seele begehrt,
In jene Fernen zu blicken, die das Auge nicht erreicht,
Und aus engen Grenzen ins Grenzenlose strebt,
Um alles Himmlische und Irdische zu verstehen, meine Liebste.

Nicht stirbt die Poesie, selbst wenn die ganze Menschheit,
Nur an Nahrung denkt, und ihren Geist vergisst,
Wird das Bedürfnis nach Höherem im Herzen entstehen,
Und in der Seele Schwärme vergessener Träume wecken, meine Liebste.

Und die prophetischen Stimmen der Schöpfer aus dem Grab,
Werden zu den Menschen sprechen, die ihre Herzen verloren,
Und sie werden von ihnen neue Kraft schöpfen,
Und mit dem Herzen leben, wie sie einst lebten, meine Liebste.

Und solang auf Erden noch eine Träne fließt,
Wird die Poesie sie den Nachkommen überliefern,
Und solang es auf Erden noch unschuldige Freude gibt,
Wird die Poesie ihr noch mehr Freude schenken, meine Liebste.

Und wenn der Menschheit ein böses Schicksal bestimmt hat,
Einst das Ende ihres Lebens zu erwarten,
Dann wird es auf Erden das letzte Grab geben,
Des letzten Sängers!