Текст песни Ave Maria - МУР

Пересмагли, порепались губи
Цілував лише вітер та час
Я такий необтесаний, грубий
Мій біль не за вас, не про вас

Не про вас, що спокійні і певні
Не про вас, в кого сила — закон
Що прийшли і, мов велетні древні
Штурмом злота взяли рубікон

Не за їх, що з крицевих Нью-Йорків
Заґнуздали, мов спрут, бігуни
Нарядили любов у опорки
А культуру — у панцир війни

Такі чисті, культурні і чисті
Непокірних пускають в "расход"
І на брата, на братові діти
Шлють наклепи й десятки угод

Запродажних за мілку монету
За блискучі дзвінкі копійки
Не про вас я. О що вам поети?
Такі мудрі, гуманні такі

О ви, люди — брати по плянеті
О в'язниць і законів творці
Ідеал ваш — новенькі штиблети
І портфель в "худосочній" руці

Ви боги, владарі, ви кретини
Хто сказав вам, що радість — закон?
Мабуть, той, що єдину дитину згвалтував для рублів, для корон
Ну а після у костьолі, у клубі розпинався за брата свого
Смертним боєм ламав свої груди
"Та я за нього в петлю і в аґонь!"

Так, я знаю, — я виріс між вами
Я знаю, — бодай би не знать
Ви за підлість ув'єте вінками
За любов — ведете умірать

Як пройдете за браму, в майбутнє?
Хто-бо там поручиться за вас?
Ви ж смієтесь, смієтесь на кутні
Що проглинете радісний час

Ось прийшли і пройшли покоління
На кістках животієте Ви
Такі сірі і жадні створіння
Як в вихрастій моїй голові

Так ідіть же в прийдешнє, незнане
Свої скарби і досвід несіть
І "незнане" — обернете в "знане"
На шаги почеканете мить

Як пройдете ви браму в майбутнє
Не кажіть, що у вас були ми
То було просто так, на розпутті
Серед вічної вічно зими

Homo sapiens — в темних музеях
Homo sapiens — в склепах фортець
На престолі ж, як тінь Галілея
Зверхлюдина — оракул і жрець

Жрець вина, грошової системи
Жрець нових чоловічих ідей
Запрягти всі планети в тотеми
В колісницю культури — людей

І танцюють світи по указці
Йде життя, ніби глобус, в руці
І збігаються раптом, як в казці
Всі ідеї в жіночі штанці

Так, я знаю, — я виріс між вами
Я знаю, — бодай би не знать
Ви за підлість ув'єте вінками
За любов — ведете умірать

Розікрадете радості в брата
Обміняєте щирість на кров
Знов безсовісний буде багатим
І в загоні, в повіях любов

Над Парижем вечірні нюанси
Золотий орнамент кон'юнктур
В мавзолеях — валюти, баланси
В храмі — торжище нових культур

Там піднімете серце мотором
Зведете діафрагми очей
Рабський мозок, невільний учора
По шаблону дротів потече