розмова з містом - Nikow перевод на русский

розмова з містом

Постать у дзеркалі робить усе навмисно
Купа спокус, я збився, знімай своє намисто
Руки звільнились, совість зникла як світло
Я ніби вийшов з клітки
Там безпечно але тісно
Постать у дзеркалі робить усе навмисно
Купа спокус, я збився, знімай своє намисто
Руки звільнились, совість зникла як світло
Я ніби вийшов з клітки,
Там безпечно але тісно
Але ж темно, як під землею
Моє місто каже, що йому самотньо
Йому страшно, не бійся рідне
Я здобуду тобі вогонь і зігрію
Пригорнися, я ще з тобою
Скільки не було б дзвінків я їх не прийму
Ти ще мудріше, з новою добою
Кожна вулиця поглинута у пітьму
Все так інтимно
Млію від того, що ти вмієш слухати
Живиш мене, наскладаю думки
Потім чарую звуками
Будівлі сперечаються, хто з них вище
Я десь це чув уже
Я десь це чув уже
Тиша зморилась берегти ідеї
Ії бентежить жага розмовляти
Спостерігаю за зірковим небом
Темрява спонсор моєї забави
Фільтр емоцій конкретно забитий
Екстрений детокс, все працює
Я мало не злетів
Я в нормі
Крижана обкладинка збадьорить
Ось так, весь в ній
Радий привітати себе вдома
Постать у дзеркалі робить усе навмисно
Купа спокус, я збився, знімай своє намисто
Руки звільнились, совість зникла як світло
Я ніби вийшов з клітки
Там безпечно але тісно
Постать у дзеркалі робить усе навмисно
Купа спокус, я збився, знімай своє намисто
Руки звільнились, совість зникла як світло
Я ніби вийшов з клітки
Там безпечно але тісно
Розмова з містом
Ментальна клітка
Я вийшов
Постать у дзеркалі робить усе навмисно
Купа спокус, я збився, знімай своє намисто
Руки звільнились, совість зникла як світло
Я ніби вийшов з клітки
Там безпечно але тісно

Разговор с городом

Фигура в зеркале делает всё нарочно
Куча искушений, я сбился, сними своё ожерелье
Руки освободились, совесть исчезла как свет
Я будто вышел из клетки
Там безопасно, но тесно
Фигура в зеркале делает всё нарочно
Куча искушений, я сбился, сними своё ожерелье
Руки освободились, совесть исчезла как свет
Я будто вышел из клетки,
Там безопасно, но тесно
Но темно, как под землёй
Мой город говорит, что ей одиноко
Ей страшно, не бойся родная
Я добуду тебе огонь и согрею
Прижмись, я ещё с тобой
Сколько бы ни было звонков, я их не приму
Ты ещё мудрее, с новой эпохой
Каждая улица поглощена тьмой
Всё так интимно
Таю от того, что ты умеешь слушать
Ты питаешь меня, я складываю мысли
Потом чарую звуками
Здания спорят, кто из них выше
Я где-то это слышал уже
Я где-то это слышал уже
Тишина устала хранить идеи
Её тревожит жажда разговаривать
Наблюдаю за звёздным небом
Тьма спонсор моего развлечения
Фильтр эмоций конкретно забит
Экстренный детокс, всё работает
Я чуть не взлетел
Я в норме
Ледяная обложка взбодрит
Вот так, весь в ней
Рад приветствовать себя дома
Фигура в зеркале делает всё нарочно
Куча искушений, я сбился, сними своё ожерелье
Руки освободились, совесть исчезла как свет
Я будто вышел из клетки
Там безопасно, но тесно
Фигура в зеркале делает всё нарочно
Куча искушений, я сбился, сними своё ожерелье
Руки освободились, совесть исчезла как свет
Я будто вышел из клетки
Там безопасно, но тесно
Разговор с городом
Ментальная клетка
Я вышел
Фигура в зеркале делает всё нарочно
Куча искушений, я сбился, сними своё ожерелье
Руки освободились, совесть исчезла как свет
Я будто вышел из клетки
Там безопасно, но тесно