Текст и перевод песни Біла Вежа - Біла Вежа

Біла Вежа

Споконвіків вона стоїть
Не владний час, ні доля сива
Погорду постать похилить
Стоїть на скелі вежа біла
В полоні білої вежі знов
Кипить в тобі гаряча кров
Ти в′язень зовні білих стін
В оточенні німих цеглин
Споконвіків вона мовчить
Але все бачить і все чує
Та десь у хмарах вдалині
Її думки весь час мандрують
Назад нема вороття
По сходах вверх в небуття
Останній крок і останні слова

White Tower

From the beginning of time, it stands
Neither time nor ruthless fate can
Make its proud form bend
The white tower stands on a cliff
In captivity of the white tower again
Your hot blood boils within you
You are a prisoner outside the white walls
Surrounded by silent bricks
From the beginning of time, it is silent
But it sees and hears everything
But somewhere in the clouds in the distance
Its thoughts wander all the time
There is no turning back
Up the stairs to oblivion
The last step and the last word