Текст песни Без надії - Біла Вежа

Зазвичай не помічаю,
Що було і що, втрачаю,
Мені все одно.
Не збагну, не зрозумію,
Спалахну, на те волію,
Збожеволію, змарнію
Від думок...
Ну щоб здавалось вартого залишилось в мені,
Навколо двері замкнені і дошки на вікні...
Зазвичай не залишаю,
Спогадів, яких без краю,
Без надії сподіваюсь...
Минуле наше втрачене лишилося в пітьмі.
Що далі? Двері замкнені і дошки на вікні.
Розкажи, коли мине зима?
Не мовчи, я за двох мовчатиму.
Зрозумій, пусти, не зупиняй -
Я тебе про це благатиму.
Схаменусь, невже ми різні,
Повернусь, а може, пізно
Починати все спочатку?
Невже не знайдемо ми сил на щастя в майбутті?
Невже не вдасться зберегти нам світлих почуттів?
Розкажи, коли прийде весна?
Не мовчи, і я не мовчатиму.
Зупинись, не йди, не залишай -
Я тебе про це благатиму...