Текст и перевод песни Mertvyj Piven - Ієронім Босх ХХ

Ієронім Босх ХХ

Наші святочні пориви - палкі та вознеслі
Ніби й не нам волокти цю планиду грузьку
Далі, все далі від нас рибалки і теслі
Тільки предвічні сліди на воді та піску

Годі рибалити, браття - глибини стемніли:
Риба з морів у бляшанки тісні запливла
Наші обійми схололи, обличчя змарніли
В холоді надто блискучих будівель зі скла

Між синтетичних ялинок шукаємо віху:
Як розпізнати майбутнє, о куле скляна?
Акумулятор для німба - винахід віку
На видноколі - вогнетривка купина

Щось ми згубили (а може, знайшли) на розпутті
Тут, в епіцентрі іржавих дротів та епох
З тихим благанням дивиться в очі майбутні
Наш до ялинки підвішений крихітка-бог...

Hieronymus Bosch XX

Our festive impulses - ardent and sublime,
As if it weren't us dragging this muddy fate along.
Further, ever further from us, the fishermen and carpenters,
Only eternal traces on the water and sand.

Enough fishing, brothers - the depths have darkened:
Fish from the seas have swam into cramped cans.
Our embraces have cooled, our faces have grown thin
In the cold of overly shiny buildings of glass.

Among synthetic Christmas trees, we search for a milestone:
How to recognize the future, oh glass sphere?
A battery for a halo - an invention of the age,
On the horizon - a fireproof burning bush.

We've lost something (or maybe found it) at the crossroads
Here, in the epicenter of rusty wires and epochs.
With a silent plea, it looks into the eyes of the future,
Our tiny god, hung on the Christmas tree...