Текст и перевод песни Павло Доскоч - Сад кохання

Сад кохання

Туманом тихо вкрився ліс
Далеко світло мерехтить
І тільки чути шум коліс
За склом дорога швидко мчить

А в темноті серед небес
Я бачу зірку в глибині
Очей твоїх, і ніби сміх
Лунає і зникає в далині

Очей твоїх, і ніби сміх
Лунає і зникає в далині

А поруч сад, що нагадав
Як пахло літо чебрецем
І білим цвітом осипав
Неначе зоряним дощем

А пам'ятаєш, як горів
Для нас вечірній зорепад?
А може я, а може ти
Повернемся на хвильку у наш сад?

А може я, а може ти
Повернемся на хвильку у наш сад?

А я сумую, та проте
Життя несе неначе сон
Минули роки, сад цвіте
Когось скриваючи крилом

Та в світлі зустрічних вогнів
Чомусь являється мені
Цей тихий шепіт твоїх слів
І образ, що зникає вдалині

Цей тихий шепіт твоїх слів
І образ, що зникає вдалині

Le jardin d'amour

La forêt est doucement enveloppée de brouillard
Une lumière brille au loin
Et je n'entends que le bruit des roues
La route file rapidement derrière la vitre

Et dans l'obscurité, parmi les cieux
Je vois une étoile dans la profondeur
De tes yeux, et comme un rire
Résonne et disparaît dans le lointain

De tes yeux, et comme un rire
Résonne et disparaît dans le lointain

Et à côté, un jardin qui me rappelle
Comment l'été sentait le thym
Et laissait tomber ses fleurs blanches
Comme une pluie d'étoiles

Et tu te souviens, comment brûlait
Pour nous la pluie d'étoiles du soir ?
Peut-être moi, peut-être toi
On retournera un instant dans notre jardin ?

Peut-être moi, peut-être toi
On retournera un instant dans notre jardin ?

Et je suis triste, mais pourtant
La vie porte comme un rêve
Les années ont passé, le jardin fleurit
Cache quelqu'un sous son aile

Mais à la lumière des feux de route
Pour une raison inconnue, je vois
Ce murmure silencieux de tes paroles
Et une image qui disparaît dans le lointain

Ce murmure silencieux de tes paroles
Et une image qui disparaît dans le lointain