Текст песни По долині річка - Павло Доскоч

В'ється по долині синя, наче небо
Річка, де кохана воду набирає
Ой, скажи, кохана, коли поберемось
Бо моє серденько за тобою крає

Чуєш, як співає яворова скрипка
Та й до рани моїй жалю додає?
Не кажи, кохана, зиму зачекати
Бо моє серденько не витримає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

Осідлаю коня, поїду далеко
За високі гори, у чужі краї
Бо шукаю долі, наче той лелека
На чужому полі, на чужій землі

Зашуміла в лузі зелена ліщина
Нахилила віти низько до землі
Затужила в хаті молода дівчина
Бо немає того, що кохав її

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає