Текст песни Сніжинки - Павло Доскоч
Замело стежину снігом, що прямує за село
Кришталево-білим сріблом
Вразить очі ніжно-ніжно
І сніжинок мов зернинок кучугури намело
Заміта зима сніжинок у метіль
Понесе за обрієм дарунком
Припадіть моїй коханій ви до вік
На очах розтаньте поцілунком
А стежинонька до краю
Вкрита наче в перинах
Що робити — я не знаю, де стежину відшукаю?
Десь кохана забарилась, мабуть, сльози на очах?!
Заміта зима сніжинок у метіль
Понесе за обрієм дарунком
Припадіть моїй коханій ви до вік
На очах розтаньте поцілунком
Заміта зима сніжинок у метіль
Понесе за обрієм дарунком
Припадіть моїй коханій ви до вік
На очах розтаньте поцілунком
Не журись, моя кохана, я стежину віднайду
Сніг між нами вмить розтане
І кохання полум'яне обніме і закружляє
Тебе ніжну молоду!
Заміта зима сніжинок у метіль
Понесе за обрієм дарунком
Припадіть моїй коханій ви до вік
На очах розтаньте поцілунком
Заміта зима сніжинок у метіль
Понесе за обрієм дарунком
Припадіть моїй коханій ви до вік
На очах розтаньте поцілунком
Внимание! Не стесняйтесь оставлять отзывы.