Текст и перевод песни Павло Доскоч - По долині річка

По долині річка

В'ється по долині синя, наче небо
Річка, де кохана воду набирає
Ой, скажи, кохана, коли поберемось
Бо моє серденько за тобою крає

Чуєш, як співає яворова скрипка
Та й до рани моїй жалю додає?
Не кажи, кохана, зиму зачекати
Бо моє серденько не витримає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

Осідлаю коня, поїду далеко
За високі гори, у чужі краї
Бо шукаю долі, наче той лелека
На чужому полі, на чужій землі

Зашуміла в лузі зелена ліщина
Нахилила віти низько до землі
Затужила в хаті молода дівчина
Бо немає того, що кохав її

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долині річка як блакитна стрічка
Що удалині зникає
А кохане серце як повне відерце
Що від самоти зітхає

По долине речка

Вьётся по долине синяя, как небо,
Речка, где любимая воду набирает.
Ой, скажи, любимая, когда поженимся?
Ведь моё сердечко по тебе страдает.

Слышишь, как играет кленовая скрипка
И моей печали жалости добавляет?
Не говори, любимая, зиму пережидать,
Ведь моё сердечко этого не выдержит.

По долине речка, словно лента синяя,
Что вдали растаяла,
А влюблённое сердце, как ведро полное,
Что от одиночества вздыхает.

По долине речка, словно лента синяя,
Что вдали растаяла,
А влюблённое сердце, как ведро полное,
Что от одиночества вздыхает.

Оседлаю коня, поеду я далеко,
За высокие горы, в чужие края,
Потому что ищу судьбу, словно тот аист,
На чужом поле, на чужой земле.

Зашумела в лугах зелёная лещина,
Наклонила ветви низко к земле.
Загрустила в доме молодая девушка,
Потому что нет того, кто любил её.

По долине речка, словно лента синяя,
Что вдали растаяла,
А влюблённое сердце, как ведро полное,
Что от одиночества вздыхает.

По долине речка, словно лента синяя,
Что вдали растаяла,
А влюблённое сердце, как ведро полное,
Что от одиночества вздыхает.

По долине речка, словно лента синяя,
Что вдали растаяла,
А влюблённое сердце, как ведро полное,
Что от одиночества вздыхает.

По долине речка, словно лента синяя,
Что вдали растаяла,
А влюблённое сердце, как ведро полное,
Что от одиночества вздыхает.