Текст песни Білі лебеді - Павло Доскоч

Коли в село приїду із важких доріг
Я попри твою хату все іду
А на твоїх воротях білі лебеді
Намалював хтось, що разом пливуть

І мимоволі згадую шкільні роки
І перший поцілунок навесні
І як у світ широкий полетів кудись
Шукати щастя, долі в чужині

І мимоволі згадую шкільні роки
І перший поцілунок навесні
І як у світ широкий полетів кудись
Шукати щастя, долі в чужині

Манили вдаль мене вогні великих міст
І вин кришталь, і блиск чужих вітрин
Так пролетіли роки швидко, наче мить
І ніби все придбав, а все ж один

Лиш в серці гіркотою знову запече
Як в небі крила тихо зашумлять
І як побачу в небі білих лебедів
Що в рідний край із вирію летять

Лиш в серці гіркотою знову запече
Як в небі крила тихо зашумлять
І як побачу в небі білих лебедів
Що в рідний край із вирію летять

Стою тепер один на роздоріжжі днів
Здається, все знайшов, а чи згубив?
Бентежать душу лебеді мої сумні
Що так давно невинно залишив

І хто спитає: добре, а чи зле мені
Наллю вина, згадаю ті роки
Де на воротях два знайомі лебеді
Попри моє кохання проплили

І хто спитає: добре, а чи зле мені
Наллю вина, згадаю ті роки
Де на воротях два знайомі лебеді
Попри моє кохання проплили
Де на воротях два знайомі лебеді
Попри моє кохання проплили