Lyrics Кличу тебе - Виктор Павлик

Ріка моєї долі виходить з берегів
І я малюю образ твій у небі
Така вже твоя воля - я нежаданний гість
Тільки, як я буду жить без тебе?

І знову кличу я тебе
Тільки не чуєш
Тільки не чуєш
А без кохання до небес
Не долечу я
Не долечу я

А я не розумію неспокою душі:
То сум, то радість, то безсонні ночі
А вітер знов навіє такі сумні вірші
Що зі мною? - зрозуміти хочу

І знову кличу я тебе
Тільки не чуєш
Тільки не чуєш
А без кохання до небес
Не долечу я
Не долечу я...

Коли надія стане росою на траві
І перестану я молити небо
У серці, мов у Храмі сховаю образ твій
Тільки, як я буду жить без тебе?

І знову кличу я тебе
Тільки не чуєш
Тільки не чуєш
А без кохання до небес
Не долечу я
Не долечу я...

І знову кличу я тебе
Тільки не чуєш
Тільки не чуєш
А без кохання до небес
Не долечу я
Не долечу я...

І знову кличу я тебе
Тільки не чуєш
Тільки не чуєш
А без кохання до небес
Не долечу я
Не долечу я