Lyrics Пісня про рушник - Часть чего-то большего

Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя дала
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
І зелені луги, й солов'їні гаї
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші твої
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші, блакитні твої

Я візьму той рушник, простелю, наче долю
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
І дитинство, й розлука, і вірна любов
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов

Рідна мати моя, повернуся до тебе
І ми з батьком тобі назбираєм квіток
Засіяє над Бугом, рідне місто моє Миколаїв
Сонце. Знов переможе усе українська любов