Текст и перевод песни Sasha Boole - The Ocean

The Ocean

Я довго думав підбираючи слова
Що розліталися мов іскри над багаттям
Чому мене так манить глибина
Що мовчки каже, більше ніж достатньо?
Чому в синяві могутньої води
Я бачу плину час теперішній й мабутнє?
І хто тримає світ титани чи кити
Не знаю я, та сумніви відсутні

Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів

Я вдивлявся в лінії на дні
Я корився штормовому морю
Оспівував йому свої щасливі дні
І гірко плакав про моменти горя
І море слухало уважніше людей
Мені бажаючи вітрів лише попутніх
І хоч у демонів страшних і райських фей
Не вірю я, та сумніви відстуні

Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів

Як прийшло в часи допам'ятні усе
В один момент так само під за водою
Тож поки хвиля нас несе про те усе
Ми поговоримо з тобою
І може дивно прозвучать мої слова
І косо глянуть в нашу сторону присутні
Та хоч на пласі буде моя голова
Не відступлюсь, бо сумніви відсутні

Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів

Океан

Я долго думал, подбирая слова,
Что разлетались, как искры над костром.
Почему меня так манит глубина,
Что молча говорит: «Больше чем достаточно»?
Почему в синеве могучей воды
Я вижу течение времени: настоящее и будущее?
И кто держит мир: титаны или киты?
Не знаю я, но сомнений нет.

Что океан, что землю обнимает,
Единственный из земных богов.
Так капитан, что упрямо курс держит,
Достигнет в итоге райских берегов.

Я вглядывался в линии на дне,
Я покорялся штормовому морю,
Воспевал ему свои счастливые дни
И горько плакал о моментах горя.
И море слушало внимательней людей,
Мне желая ветров только попутных.
И хоть в демонов страшных и райских фей
Не верю я, но сомнений нет.

Что океан, что землю обнимает,
Единственный из земных богов.
Так капитан, что упрямо курс держит,
Достигнет в итоге райских берегов.

Как пришло во времена доисторические всё
В один момент, так же под водой,
Так пока волна нас несёт, обо всём этом
Мы поговорим с тобой.
И может, странно прозвучат мои слова,
И косо глянут в нашу сторону присутствующие,
Но даже если на плахе будет моя голова,
Не отступлюсь, ведь сомнений нет.

Что океан, что землю обнимает,
Единственный из земных богов.
Так капитан, что упрямо курс держит,
Достигнет в итоге райских берегов.