Текст песни Безодня - Фир

Люба подивись но на мене
Поглядом з чистої бронзи
Допоки я п'ю свою каву солону
Бо в ній твої сльози
Втрачаю кожен свій зроблений подих
Вдихаючи попіл що зцілює сутність
Знов на кінцевій як
Порожній потяг
Я Все іще мрію побачити море

Не питай мене куди все зникло
Те сяйво що навіть без світла
Огортало моє сіре місто
Благаю не питай мене
Куди все зникло
Холод зітре моє сталеве серце
Всі ті вірші що у твому полоні
Гасова лампа вже не займеться
Згасла іскра скляних долонях твоїх

Пісні то думки попіл та любов
Я непомітив як затягнуло у безодню
Тліють сторінки попіл та любов
Я не помітив як затягнуло у безодню
Лалалалей Ла лей лалай
Я не помітив як затягнуло у безодню
Лалалалей Ла лей лалай
Я не помітив як затягнуло у безодню

У закритій коробці
Так спокійно і тепло
Він за мить донесеться ліфт
Із сьомого в пекло
Я розпізнаю коли ти граєш
Свої різні ролі
Так розпізнаю бо лише зі мной
Була живою була різною
Кохалися від зорі і до зорі
Побачив у тобі всі ті кольори
Та відчуття дуже дивні та нові
І я їх пізнаю хай сам по собі в'ється вінок
Без зайвих голок
Зайвих ниток в тенетах
Божевільних думок твоїх

Пісні то думки
Попіл та любов
Я непомітив як затягнуло у безодню
Тліють сторінки
Попіл та любов
Я не помітив як затягнуло у безодню
Лалалалей Ла лей лалай
Я не помітив як затягнуло у безодню
Лалалалей Ла лей лалай
Я не помітив як затягнуло у безодню