Текст песни Вечірній Львів - Фіолет

Ти так любила вечірній Львів,
Від ранку до ранку шалено літати...
Ти... А я божеволів, ховався і млів,
Простіше не знати з ким ти,
Ніж ділити й вмирати...
Тут пилом припали всі твої вазони -
І я почорнів від твоїх орхідей...

Прийди, осінь, прийди!
Забери мене в свої холодні обійми!.
Прийди, осінь моя, прийди
Я жити, я жити без неї не вільний...

Ти так любила вечірній Львів
І так не любила до когось звикати...
Без грубих рубців і болючих слідів
Іти й не лишати, іти й не питати...
І декілька спільних світлин на стіні -
Я й досі не знаю, що з ними робити...

Прийди, осінь, прийди!
Забери мене в свої холодні обійми!.
Прийди, осінь моя, прийди
Я жити, я жити без неї не вільний...

Осінній багрянець річками повз нас,
Ти глибше заглянь в мої випиті очі,
І лився між вулиць самотній романс -
І Львів забирав усі сльозі дівочі

Прийди, осінь, прийди!
Забери мене в свої холодні обійми!.
Прийди, осінь моя, прийди
Я жити, я жити без неї не вільний.
Прийди, осінь, прийди!
Забери мене в свої холодні обійми!.
Прийди, осінь моя, прийди
Я жити, я жити без неї не вільний...