Текст и перевод песни Фіолет - Двадцять один грам

Двадцять один грам

21 грам моєї душі
Невагомість розкладена на обличчя і вулиці
Атоми щастя і як вийде тобі
Забігай якось в гості, поділюся й не зчуєшся
Як розкаюся я у словах ще не сказаних
І як правда моя стане світлом вечірнім
Стали іншими ті, з ким хотів та не склалося
І історія наша все по колу й не вірю я

Що на поверхні спокійніше, ніж на дні
Запам'ятай ці дивні і бентежні дні...

Випадкові авто зблиски світла фіксують
Легкий щем відчуття ніби я це не я
Ніби просто мозаїка з музики й років
Ніби ти стала скраю і нема вороття
Й перехрестя столичні кличуть ночами й спокій
Розкладаєш на атоми щастя життя
Стали іншими ті, з ким хотів та не склалось
Все по колу й по колу... і не вірю їм я

Що на поверхні спокійніше, ніж на дні
Запам'ятай ці дивні і бентежні дні...

Білі стіни як сканером бачу крізь і немає
Тої легкості й чаю на двох на даху
Зупиняємо перші таксі і тікаємо
Десь подалі від всього й я ніяк не прийму...

Що на поверхні спокійніше, ніж на дні
Запам'ятай ці дивні і бентежні дні...
Що на поверхні спокійніше, ніж на дні
Запам'ятай ці дивні і бентежні дні...

Twenty-One Grams

21 grams of my soul
Weightlessness reflected on faces and streets
Atoms of happiness and how it will turn out for you
Drop by sometime, I'll share and you won't notice
How I'll regret the words I haven't said yet
And how my truth will become the evening light
They have become different, those with whom I wanted to be but it didn't work out
And our story goes in circles and I don't believe

That the surface is calmer than the depths
Remember these strange and unsettling days...

Random cars with brief flashes of light capture
A slight twinge, a feeling as if I'm not myself
As if I'm just a mosaic of music and years
As if you have stepped aside and there is no going back
And the city intersections beckon with nights and peace
You break down into atoms the happiness of life
They have become different, those with whom I wanted to be but it didn't work out
Everything goes in circles and circles... and I don't believe them

That the surface is calmer than the depths
Remember these strange and unsettling days...

White walls like a scanner, I can see through them and there's none
Of that ease and the tea for two on the roof
We stop the first taxi and run away
Somewhere far away from everything and I can't accept...

That the surface is calmer than the depths
Remember these strange and unsettling days...
That the surface is calmer than the depths
Remember these strange and unsettling days...