Текст песни До серця - Фіолет

Не жити, без неї йому не прожити,
І їй не забути всі миті
В тонкому, як сон, оксамиті
До серця сховай цей вогонь.

Взяла любов за живе,
та віриш все заживе,
І біль пекучий серця відмучить.
Хай не римуються дні,
та він її набере і скаже стомлено:
"Як я скучив..."

Ці очі кольору мокрих асфальтів,
Лимонних усмішок туга...
Він буде її пам'ятати,
І буде чекати вона,
безгрішних ночей самота,
Під танець дощу на дротах
Заради нього!

Взяла любов за живе,
та віриш все заживе
І біль пекучий серця відмучить.
Хай не римуються дні,
та він її набере і скаже стомлено:
"Як я... "

Жахає пам'яті решето.
Вчорашній хтось відтепер ніхто.
На все свій час і на всіх свій шлях,
На тишу час і на всі зізнання.
До Маргарити - полки Майстрів,
А він украсти її хотів,
Він так жертовно її любив,
Що отруїв джерело кохання.
Мадонна чорна, його спокуси,
Можливо, все це колись відпустить,
Піде, щоб з осінню повернутись
Або почати усе з нуля.

Взяла любов за живе
та віриш все заживе,
І біль пекучий серця відмучить.
Хай не римуються дні,
та він її набере і скаже стомлено:
"Як я скучив..."