Текст песни Н.Н.З. - Зарисовка

У відчинені двері
Ти ввійдеш тільки раз
Саме так як у річку
Не застрибнеш ти двічі
Кожен може змінити
Свій погляд і час
Але важко буває
Підводити вічі
Силуети дощу
На розхристаних вікнах
Не підвищує настрій
В колонках муза
Збитий подих в чужих
Заплямованих числах
І сусідська хода
Не така вже м'яка

Під спекотними хмарами
Парять дощі
У комп'ютері знов
Полетів вентилятор
І співаю пісні
Переважно сумні
Мабуть змінює він
Свій природній фарватер
В телефоні гудки
Не чекають на нас
Поруч безліч людей
Але всі неприємні
За будинком моїм
Величезний камаз
Але кавуни в ньому
Зазвичай химерні

Забираю гітару
І йду на балкон
Там заплющу я очі
І вдарю по струнах
Вітер пісню співає
Мені в унісон
Щоб не важко її
Було нести по людях
Покривало життя
Знов зсувається вбік
Всім під ним знаю точно
Я місця не буде
Я під нього залізти
Так чомусь і не зміг
Але вірити хочу
Що ніхто не забуде
Мене не забуде