Текст песни Повітря - Лилу45

Раз, два, три, чотири

Впади мені грузом на плечі
Лягай, не бійся, я це вивезу
Ти не останній і далеко не перший
Я ж дуже чітко провела межу

Якого біса ти хотів
Того отримав
Глибоких недопочуттів
Щоб тебе крило

Щоб не спалося уночі
Від мого серця втрачені ключі
А ти все ще шукаєш

Ти - архітектор, я - стіна
Висока і непробивна
А ти мене ламаєш

Дай мені покою, дай мені повітря
Я ціла палітра із казок і снів
Я донька мистецтва, заручена з вітром
Інакше відкрию вогонь по своїм

Дай мені покою, дай мені повітря
Я ціла палітра із казок і снів
Я донька мистецтва, заручена з вітром
Інакше відкрию вогонь по своїм

Па-па, ра-ра, ра-ра
Па-ра-ра-ра, ра-ра, ра-ра
Па-па, ра-ра, ра-ра
Па-ра-ра-ра, ра-ра, ра-ра

Я більше, ніж жінка, я тобі не пара
Я - голос із твого нічного кошмару
Я - почерк, до болю знайомий і рідний
І ти знов як хлопець неповнолітній

Як у просторі слів, змусолених дат
Пережити кривди, цілунки
Їду потягом, повним нездар
В зазеркалля людських стосунків

Дай мені покою, дай мені повітря
Я донька мистецтва, заручена з вітром

Дай мені покою, дай мені повітря
Я ціла палітра із казок і снів
Я донька мистецтва, заручена з вітром
Інакше відкрию вогонь по своїм

Дай мені покою, дай мені повітря
Я ціла палітра із казок і снів
Я донька мистецтва, заручена з вітром
Інакше відкрию вогонь по своїм

Па-па, ра-ра, ра-ра
Па-ра-ра-ра, ра-ра, ра-ра
Па-па, ра-ра, ра-ра
Па-ра-ра-ра, ра-ра, ра-ра