А я собі заспіваю - Павло Доскоч перевод на немецкий

А я собі заспіваю

Лунай понад лугами, пісне моя
Лети, мов білий пух, де ген тополя
Лети, коли на серці мені тужно
Коли вітри у груди б'ють потужно
Коли дощем у вікна з сумом ллє
Мов джерело, життя по волі б'є

А я собі тихо заспіваю
Про тебе, незрівнянний рідний краю
Про гори, про поля і бистрі ріки
Про рідну хату, де зростали дітьми
Про те подвір'я, де горіх гойдає
Де рідна мати все мене чекає

Понад дерева линь та й понад гілля
Лети понад Збручем, на все Поділля
Де зріє у жнива рясне колосся
Де подолянка розплела волосся
І хлібом-сіллю гостей зустрічають
Вино по вінця щиро наливають

А я собі тихо заспіваю
Про тебе, незрівнянний рідний краю
Про гори, про поля і бистрі ріки
Про рідну хату, де зростали дітьми
Про те подвір'я, де горіх гойдає
Де рідна мати все мене чекає

А я собі тихо заспіваю
Про тебе, незрівнянний рідний краю
Про гори, про поля і бистрі ріки
Про рідну хату, де зростали дітьми
Про те подвір'я, де горіх гойдає
Де рідна мати все мене чекає

Про те подвір'я, де горіх гойдає
Де рідна мати все мене чекає

Und ich werde singen

Klinge über die Wiesen, mein Lied
Fliege, wie weißer Flaum, wo die Pappel steht
Fliege, wenn mein Herz schwer ist
Wenn die Winde kraftvoll gegen meine Brust schlagen
Wenn es traurig mit Regen an die Fenster prasselt
Wie eine Quelle, schlägt das Leben frei

Und ich werde leise singen
Von dir, unvergleichliche Heimat
Von den Bergen, den Feldern und reißenden Flüssen
Vom Elternhaus, wo wir als Kinder aufwuchsen
Von dem Hof, wo der Nussbaum schaukelt
Wo meine liebe Mutter immer auf mich wartet!

Über die Bäume hinweg und über die Äste
Fliege, über den Zbrucz, ins ganze Podolien
Wo zur Erntezeit die üppigen Ähren reifen
Wo die Podolierin ihr Haar flicht
Und Gäste mit Brot und Salz empfangen werden
Wein bis zum Rand wird herzlich eingeschenkt

Und ich werde leise singen
Von dir, unvergleichliche Heimat
Von den Bergen, den Feldern und reißenden Flüssen
Vom Elternhaus, wo wir als Kinder aufwuchsen
Von dem Hof, wo der Nussbaum schaukelt
Wo meine liebe Mutter immer auf mich wartet!

Und ich werde leise singen
Von dir, unvergleichliche Heimat
Von den Bergen, den Feldern und reißenden Flüssen
Vom Elternhaus, wo wir als Kinder aufwuchsen
Von dem Hof, wo der Nussbaum schaukelt
Wo meine liebe Mutter immer auf mich wartet!

Von dem Hof, wo der Nussbaum schaukelt
Wo meine liebe Mutter immer auf mich wartet!