А я собі заспіваю - Павло Доскоч перевод на французский

А я собі заспіваю

Лунай понад лугами, пісне моя
Лети, мов білий пух, де ген тополя
Лети, коли на серці мені тужно
Коли вітри у груди б'ють потужно
Коли дощем у вікна з сумом ллє
Мов джерело, життя по волі б'є

А я собі тихо заспіваю
Про тебе, незрівнянний рідний краю
Про гори, про поля і бистрі ріки
Про рідну хату, де зростали дітьми
Про те подвір'я, де горіх гойдає
Де рідна мати все мене чекає

Понад дерева линь та й понад гілля
Лети понад Збручем, на все Поділля
Де зріє у жнива рясне колосся
Де подолянка розплела волосся
І хлібом-сіллю гостей зустрічають
Вино по вінця щиро наливають

А я собі тихо заспіваю
Про тебе, незрівнянний рідний краю
Про гори, про поля і бистрі ріки
Про рідну хату, де зростали дітьми
Про те подвір'я, де горіх гойдає
Де рідна мати все мене чекає

А я собі тихо заспіваю
Про тебе, незрівнянний рідний краю
Про гори, про поля і бистрі ріки
Про рідну хату, де зростали дітьми
Про те подвір'я, де горіх гойдає
Де рідна мати все мене чекає

Про те подвір'я, де горіх гойдає
Де рідна мати все мене чекає

Je chante pour moi

Chante au-dessus des prés, ma chanson
Vole, comme du duvet blanc, où se trouve le peuplier là-bas
Vole, quand mon cœur est triste
Quand les vents frappent mon poitrine avec force
Quand la pluie tombe dans les fenêtres avec tristesse
Comme une source, la vie bat à sa guise

Et je chante doucement pour moi
Pour toi, mon pays incomparable
Pour les montagnes, pour les champs et les rivières rapides
Pour la maison natale, où nous avons grandi, des enfants
Pour cette cour, où le noyer se balance
Où ma mère attend toujours mon retour !

Au-dessus des arbres, au-dessus des branches
Vole, au-dessus de la rivière Zbruch, sur toute la Podolie
Où l'épi mûrit à la récolte abondante
Où la Podolienne a défait ses cheveux
Et les invités sont accueillis avec du pain et du sel
Ils versent du vin à ras bord, sincèrement

Et je chante doucement pour moi
Pour toi, mon pays incomparable
Pour les montagnes, pour les champs et les rivières rapides
Pour la maison natale, où nous avons grandi, des enfants
Pour cette cour, où le noyer se balance
Où ma mère attend toujours mon retour !

Et je chante doucement pour moi
Pour toi, mon pays incomparable
Pour les montagnes, pour les champs et les rivières rapides
Pour la maison natale, où nous avons grandi, des enfants
Pour cette cour, où le noyer se balance
Où ma mère attend toujours mon retour !

Pour cette cour, où le noyer se balance
Où ma mère attend toujours mon retour !